Смерть у кредит
- Автор: Селин Луи Фердинанд
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Вид-во Жупанського
- ISBN: 978-966-2355-58-1
- Переводчик: Роман Осадчук
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Смерть у кредит». Краткое содержание книги:
Селіна часто називають «революціонером у літературі», оскільки він чи не вперше почав застосовувати прийом майже буквальної імітації розмовного стилю у літературі, через що в його текстах можна часто зустріти вульгаризми та «низьку лексику», які дивним чином поєднуються з високим стилем майже поетичної оповіді. Вся творчість Селіна пронизана рефлексіями на бурхливі і заплутані, жорстокі й величні події XX сторіччя, серед яких він намагається віднайти місце для власне людини, і такий пошук найчастіше закінчується тим, що критики назвали «літературою бунту проти суспільства».
Через два чи три дні Куртіаля викликали в камісаріат… Поліцай спеціально зайшов за ним… Таке траплялося доволі часто… Це трохи дратувало… Але завжди все владнувалося… З такої нагоди я особливо ретельно чистив його щіткою… Він вивертав манжети на другий бік… І йшов виправдовуватися… Його довго не було… А повертався він завжди на піднесенні… Він їх присоромлював… Він знав усі закони… усі найменші виверти, всі процедурні заморочки… Та цього разу справа була серйозна!.. Наші вар'яти з «Вічного двигуна» вже дістали всіх комісарів… Комісар з вулиці Фран-Буржуа одержував по дванадцять скарг за день!.. а інший, з відділка на вулиці Шуазель, уже втратив будь-який терпець… Він погрожував обшуком… Із січня там сидів новий комісар… а старого, який був таким поблажливим, перевели в Ліон… Новий був просто лайном… Він попередив Куртіаля, що коли ми і надалі будемо займатися нашими махінаціями з «Конкурсом», він видасть ордер на обшук!.. Він вочевидь хотів вислужитися… Він прибув сюди чортзна з якої діри!.. Його переповнювала жага діяльности!.. Це саме він збивав з пантелику нашого друкаря! він тільки й думав, як би нас сприкрити!.. Телефон більше не працював. Його відключили, я мав сходити на пошту… Він мовчав уже три місяці… Винахідники-скаржники мусили з'являтися особисто… Листування ми більше не вели… Ми отримували занадто багато пошти!.. Ці юридичні чвари остаточно витріпали наші нерви… Ми лише витягали купюри з конвертів… А інше викидали… Нам було не до них!.. Ми були налякані не на жарт!..
Куртіаль виявився безсилий… Комісар з Шуазель став у нього поперек горла, це був справжній ультиматум!.. Він повернувся мертвотно-блідим…
— Ніколи ще!.. Ти чуєш мене, Фердінане! Ніколи!.. Ось уже тридцять п'ять років, як я працюю для науки!.. як я буквально розпинав себе! Саме так… заради просвіти… і виховання мас… Ніколи ще не поводилися зі мною так, як цей покидьок!.. Мені просто бракує слів! Так! цей шмаркач!.. Ця жалюгідна нікчема!.. За кого він мене має, цей блазень?.. За схибленого придурка? Торговця контрамарками? Яке нахабство! Яка безсоромність! Обшук! Торочить те саме, як заїжджена платівка! «Обшук» і все! Ну і нехай він приходить, цей недоумок! Що він знайде? О! Видно, що він новачок! Він ще не має досвіду в цій сфері! Провінціал! Я тобі кажу! Одразу видно, що селюк! Але цей горопаха марно старається! У нього далебі розігралася уява! Уява! О! Це йому обійдеться дорожче, ніж мені… О, так! Чорт забирай! А той, з вулиці Абукір! Він теж хотів прийти! З обшуком! Ну прийшов, подивився! Вони перевернули весь будинок! Ці брудні огидні скотиняки… Тільки все переворушили та здиміли… Veni! Vidi! Vici! Стадо брудних нікчемних виродків! Минуло вже два роки! А! я досі з відразою згадую це! і що ж знайшов цей йолоп… Якісь папірці та старий тиньк… Він увесь був у смітті! Мокра курка! Бідолаха!.. Вони порпалися скрізь! Але не змогли зрозуміти жодного слова… Нікчемні таргани. О! засранці! Жалюгідні смердючі недотепи!.. Віслюки-законники… Гнойові жуки, я ж їх добре знаю!..