Німа смерть
- Автор: Кучер Фолькер
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9248-9
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Німа смерть». Краткое содержание книги:
І знов Берлін. Весна 1930 року. Європейське місто, сліпучі вогні реклами, тріумфальна поява звукового кіно. Його вже називають новим мистецтвом. Але є й ті, для кого звукові фільми тільки дешеве потурання невибагливим смакам глядачів.
Конкуренція між звуковим і німим кіно стає все жорстокішою. І ось з’являється він — той, хто в ім’я «великого німого» здатен піти будь на що. Чи він просто прикривається цим?
Ґереон Рат намагається розплутати одночасно кілька загадок. І, звісно, знов ризикує і своїм життям, і своїм добрим ім’ям, і своєю кар’єрою. Ще крок — і відкриється правда… Чи то буде тільки новий поворот драми?..
— Я мав убезпечити себе! Грошей у мене ще немає.
— Але під майбутню страхову винагороду фінансується ваша рекламна кампанія «Бурі кохання».
— Це, либонь, не злочин!
— Але чітко демонструє, яку користь ви отримуєте від смерті своєї зірки.
— Чого варті якісь короткотермінові переваги проти втрати незамінної актриси?
— Втрата не здається незамінною. Її наступниця вже знімається.
— Ви маєте на увазі Еву Креґер? Перспективний талант, безперечно! Але що вона проти досвідченої актриси, яка мала стати справді великою зіркою?
— Ваш перший звуковий фільм за участі Вінтер виявився не надто успішним.
— Що ви маєте на увазі? Бетті володіла голосом! На відміну від безлічі красунь, що затинаються і белькочуть, і які тепер можуть забути про кар’єру.
Ґеннат знизав плечима.
— Не мені судити про їхні здібності. Я просто подивився на цифри.
— У звуковому кіно треба мати терпіння — минає певний час, доки вкладені гроші повернуться.
— Іномовні версії, що ви знімаєте... Вони мені здаються особливо дорогими.
— У майбутньому, поруч із оригінальною версією, ми зніматимемо тільки одну іномовну — англійською.
— Як доречно, що пані Креґер вільно володіє англійською. Можливість використання однієї актриси для двох мовних версій не економить багато грошей?
— Ви не можете дорікати мені за те, що я намагаюся оптимізувати витрати! Ви навряд чи уявляєте собі, наскільки дорогою може бути звукова кінокартина!
— У який спосіб ви скорочує собівартість виробництва, вирішувати тільки вам. Поліцію це непокоїть лише у разі, коли це відбувається коштом людських життів.
Белман обернувся до свого адвоката, шукаючи підтримки, і той знову втрутився.
— Ми не приймаємо будь-які спекуляції щодо нібито причетності мого клієнта до вбивства Бетті Вінтер.
— Ніхто такого не заявляв, — зауважив Ґеннат. — Я згадав лише два факти, що є безперечними — а саме, що Бетті Вінтер убита навмисно, і що ваш клієнт, внаслідок її смерті, отримує більше вигоди, ніж збитків.
— От ви й заявили! За принципом cui bono, це робить його головним підозрюваним!
— Ви юрист, вам краще знати, — сказав Ґеннат.
Адвокат почервонів і нічого не сказав. Можливо, з нього ловкий правник у суперечках щодо договорів, подумав Рат, але він геть непридатний як захисник.
— А як щодо вигід, які отримує Манфред Оппенберґ? — психанув раптом Белман. — То він підіслав до мене чудового пана Кремпіна, який вигадував усілякі диявольські конструкції! Він, а не я!
Намагаючись підловити Белмана на його власному лицемірстві, Рат спробував навмання:
— Вранці двадцять восьмого лютого ви виявили, що Фелікс Кремпін готує саботаж ваших зйомок. Чому ви не заявили у поліцію?
Пряме попадання. Белман ніби під дих дістав.
Притиснувши таким чином його до стінки, Рат одразу завдав кілька точних ударів.
— Тому що тоді б ви не змогли звинуватити свого конкурента Манфреда Оппенберґа у замовному вбивстві? Тому що ви від самого початку знали, що Кремпін не планує смерті Бетті Вінтер, однак хотіли, щоб інцидент набув саме такого вигляду!
— Звідки ви таке можете знати... Ви упіймали Кремпіна? Це він вам такого наплів? Чи ваш славний друг Оппенберґ?
— Фелікс Кремпін мертвий, — повідомив Ґеннат.
Здивування Белмана було непідробним.
— Якщо підтвердиться, що це самогубство, то воно на вашому сумлінні, — сказав Рат, який серед усіх присутніх офіцерів найменше вірив у самогубство. — З вашої подачі його переслідували, він переховувався і безнастанно бачив у пресі звинувачення, які ви проти нього регулярно продукували.
— Але ж це... — забелькотав Белман. — Я не контролюю того, що напишуть у газетах!
— Це вам треба владнати тільки зі своїм сумлінням, — сказав Ґеннат. — Інша річ — смерть Бетті Вінтер.
— Але я до цього непричетний! Я сам цього не розумію! Він же дріт знову відчепив.
— Ви говорите про Кремпіна.
— Про кого ще?
— Тоді ви знали його плани!
— Але ж... — Белман, здавалося, щиро обурився, але одразу стримався і знизив голос. — Це правда, я знав про його наміри, але не треба вірите у таке, на що ваші прекрасні колеги натякають!
— То як було у дійсності?
— Я сказав йому просто в лоб, що знаю про нього, і що нехай бере свої речі і забирається. Але перед тим, як піти з ательє, він піднявся на освітлювальні риштовання і знешкодив свою конструкцію.
— Ви самі це бачили? — запитав Рат. — Чи звідки знаєте?
— Я ж не видираюся на риштовання! Кремпін туди виліз сам, але що інше він мав би там робити? Він знав, що у протилежному разі я притягнув би його за завдану шкоду. Крім того, громомашина працювала того ранку, як завжди. Лише опівдні... ну, ви знаєте, прожектор...