Гаррі Поттер і напівкровний принц
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Серия: Гаррі Поттер (uk) #6
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 978-966-7047-29-0
- Переводчик: Виктор Евгеньевич Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і напівкровний принц». Краткое содержание книги:
— Ми з нею порвали, — прошепотів він Гаррі, не ворушачи губами. — Учора ввечері. Коли вона побачила, як я виходив з Герміоною зі спальні. Тебе вона не помітила, то й подумала, що ми там були тільки вдвох.
— А ти, — спитав Гаррі, — не шкодуєш, що між вами все скінчилося?
— Ні, — зізнався Рон. — Не дуже було приємно, коли вона здійняла крик, але принаймні ми порвали не з моєї ініціативи.
— Боягуз, — муркнула Герміона задоволено. — Та той вечір узагалі був важкий для романтичних пар. Джіні й Дін також посварилися — чув, Гаррі?
Гаррі здалося, що вона, повідомляючи новину, глянула на нього багатозначно, та хіба могла вона знати, що всередині в Гаррі зненацька все затанцювало в ритмі самби? Вдаючи незворушність, він запитав якомога байдужіше:
— Чого це вони?
— Та через дурничку… Джіні сказала, що не любить, коли він їй помагає пролазити в отвір за портретом, наче вона сама не вміє… але вони вже давно гиркалися.
Гаррі подивився на Діна, що сидів у протилежному кутку класу. Видно було, що той смутний.
— І ти тепер опинився перед вибором, правда? — запитала Герміона.
— Тобто? — не зрозумів Гаррі.
— З квідичною командою, — пояснила Герміона. —Як що Джіні й Дін не розмовлятимуть…
— А… ну, так, — відлягло Гаррі від серця.
— Флитвік, — попередив Рон.
До них підскоком наближався крихітний викладач заклинань, а крім Герміони, ніхто з них ще не зумів перетворити оцет на вино; її колба була повнісінька соковитої темно-червоної рідини, тоді як у колбах у Гаррі й Рона хлюпало щось брудно-буре.
— Годі вже, хлопці, годі, —докірливо пискнув професор Флитвік. — Менше розмов, а більше діла… ану покажіть, на що ви здатні…
Хлопці з усієї сили зосередилися, разом підняли чарівні палички й націлили їх на колби. У Гаррі оцет перетворився на лід; а Ронова колба взагалі вибухла.
— Так… завдання додому… — вигулькнув з-під стола професор Флитвік, виймаючи з капелюха скалки скла, — відпрацювати практичні навички.
Так збіглося, що після уроку заклять у всіх трьох виявився вільний урок, тож вони пішли разом до вітальні. Рон, видно, вже й забувся про розрив стосунків з Лавандою, Герміона теж була в доброму гуморі, хоч, коли її запитали, чого вона так усміхається, то дівчина відповіла просто:
— День сьогодні гарний.
Ніхто з друзів не здогадувався про жорстоку битву, що точилася в голові у Гаррі:
Вона Ронова сестра.
Але ж вона порвала з Діном!
Вона все одно Ронова сестра.
А я його найкращий друг!
Це ще гірше.
Якщо я спочатку поговорю з ним…
Він тебе вдарить.
А якщо мені все одно?
Він же твій найкращий друг!
Гаррі й не помітив, як вони пролізли крізь отвір за портретом у залиту сонцем вітальню, і тільки невиразно зафіксував, що там зібралася зграйка семикласниць. Аж тут Герміона закричала:
— Кеті! Ти повернулася! Як здоров’я?
Гаррі поглянув — і справді, це була вже здорова-здоровісінька Кеті Бел, навколо якої щебетали подруги.
— Усе чудово! — радісно відповіла Кеті. — Виписалася зі Святого Мунґа в понеділок, побула кілька днів удома з батьками, а сьогодні зранку прибула сюди. Гаррі, Ліна мені якраз розповідала про Маклаґена й про матч…
— Так, — буркнув Гаррі, — але тепер, коли ти повернулася і Рон у формі, ми маємо всі шанси роздовбати Рейвенклов. А це означає, що ми зможемо ще поборотися й за Кубок. Послухай, Кеті…
Його так розпирала цікавість, що на певний час він навіть забув про Джіні. Притишивши голос, поки подруги Кеті збирали речі, щоб не спізнитися на трансфігурацію, Гаррі спитав:
— …оте намисто… пам’ятаєш, хто його тобі дав?
— Ні, — сумно похитала головою Кеті. — Усі мене про це питають, а я поняття не маю. Пам’ятаю тільки, що в "Трьох мітлах" ішла в жіночий туалет, і все.
— Але ти туди зайшла? — втрутилася Герміона.
— Пам’ятаю, що двері відчинила, — відповіла Кеті, — отже, той, хто мене імперіуснув, мусив стояти відразу за ними. Після того в моїй пам’яті провал, і отямилася я лише два тижні тому в лікарні Святого Мунґа. Чуєте, я мушу вже бігти, не хочу, щоб у перший же день Макґонеґел примусила мене переписувати тексти…
Вона схопила сумку й підручники і побігла наздоганяти подруг, покинувши Гаррі, Рона й Герміону за столом біля вікна міркувати про сказане.
— Отже, намисто Кеті мала дати якась дівчина чи жінка, — сказала Герміона, — якщо це відбулося в жіночому туалеті.
— Або хтось перевтілився в дівчину чи жінку, — уточнив Гаррі. — Не забувайте, що в Гоґвортсі був цілий казан з багатозільною настійкою. Ми знаємо, що частину її вкрали…