Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих». Краткое содержание книги:
Адже Тьма, знищена одного разу, чекає лише часу, щоб повернутися знову. Чекає і набирається сил.
Забув, забув про це Річард Сайфер, Шукач Істини! Бо переміг він шимів, підземних духів, і повернув у світ магію. А з магією повернулося в світ і приховане досі Зло.
І на волосині висить тепер не тільки життя коханої Річарда Келен, але й доля всього світу. Бо соноходець Джеган, переможений одного разу, жадає помсти, і тепер влада його — набагато могутніша, ніж раніше. Знову вирушає Шукач Істини битися з силами Тьми. Відправляється, щоб перемогти — або загинути. Відправляється, щоб своєю кров'ю заслужити право на осягнення Шостого Правила Чарівника.
— Але це ж…
— Вона — чаклунка. Як би жахливо це не виглядало, так для неї краще — і для інших теж. Вона тут з сестрами, які розуміють її саму та її здібності — інші люди цього зрозуміти не можуть. Хіба ти не пам'ятаєш, як затишно відчувала себе з іншими, старшими сповідницями, які розуміли твої почуття і відчуття?
Келен відмінно це пам'ятала, але нічого не сказала.
— Тепер сестри — єдина родина, яка є у неї і інших послушниць. Холлі не самотня. Можливо, вона все ще боїться, але вона допомагає нам, і її страх спрямований на щось, що допоможе перемогти джерело її страху.
Погляд Келен як і раніше метал блискавки.
— Верна, вона дитина.
— А тобі довелося сьогодні вбити дитину. Я все розумію. Але не дозволяй цій страшній події ускладнювати життя Холлі. Так, вона допомагає робити моторошну річ, але така реальна ситуація. Вона може сьогодні загинути, як і всі ми. Ти можеш собі уявити, що ці тварюки спершу з нею сотворять? Вона хоча б цього по молодості навіть уявити собі не може. Втім, і те, що доступно її розумінню, — досить страхітливе. Якби вона захотіла сховатися де-небудь, я б їй дозволила. Але у неї є право, якщо вона так хоче, внести посильний вклад у власний порятунок. Вона чаклунка і може використовувати свій дар, щоб робити найпростіше з того, що необхідно зробити. Вона благала мене дати їй можливість допомогти.
Келен зціпила біля горла комір вовчого кожуха і озирнулася на маленьку дівчинку, яка худими рученятами — знову і знову — піднімала і опускала важкий сталевий штир, трощачи магією скло на дні бочки. Личко Холлі змарніло від зусиль, настільки вона зосередилася на використанні свого чарівного дару, одночасно орудуючи важким штирем.
— Добрі духи, — прошепотіла Келен собі під ніс. — Це суще божевілля!
Кара нетерпляче переступила з ноги на ногу. Справа не в байдужості Морд-Сіт до ситуації, просто це питання пріоритетів. Безумство це чи ні, але часу практично не залишилося, і, як сказала Верна, всі вони можуть не дожити до світанку. Як би не жорстоко це звучало, є речі важливіші, ніж життя однієї дитини або трьох, раз вже на те пішло.
— Як просувається справа? Все буде готове вчасно?
— Не знаю. — Верна невпевнено вказала на темну долину. — Вітер дме в потрібному напрямку, але долина дуже широка. Пилу-то ми приготуємо, але справа в тому, що його повинно бути достатньо, щоб при наближенні супротивника ми змогли розпорошити його так, щоб пил перекрив все поле битви.
— Але якась кількість у вас вже є. Напевно його вистачить, щоб нанести ворогам істотну шкоду.
— Якщо пилу буде недостатньо, вони просто обійдуть його або його концентрація в повітрі виявиться недостатньою, щоб завдати значної шкоди і змусити їх зупинитися. Через невелику кількість постраждалих вони наступ не зупинять. — Верна стукнула кулаком по долоні. — Якби Творець уповільнив їх просування хоча б лише на годину, тоді ми змогли б встигнути зробити потрібну кількість.
Келен провела долонею по обличчю. Верна просила занадто багато чого, але, враховуючи темряву, цілком можливо, що Орден таки сповільнить просування і Верна з сестрами отримають потрібний час.
— Ти впевнена, що ми нічим не можемо допомогти? Тільки маги можуть тобі допомагати?
На обличчі Вірні знову з'явилося владний вираз.
— Ну, взагалі є одна річ.
— І що ж це?
— Дай мені спокій, щоб я могла спокійно працювати.
Келен зітхнула:
— Тільки пообіцяй мені дещо. Верна. Коли почнеться атака і прийде час використовувати твоє особливе скло, прибери спершу звідси дітей, гаразд? Відійшли їх назад, звідки їх заберуть і переведуть через перевал, в безпечне місце.
Верна полегшено посміхнулася.
— Ми мислимо однаково, Мати-сповідниця.
Верна заквапилася назад до своєї роботи, а Келен з Карою пішли вздовж ряду сестер туди, де Холлі готувала скло для цих чаклунок. Келен все ж таки не втрималася і зупинилася, щоб переговорити з дівчинкою.
— Як справи, Холлі?
Дівчинка притулила штир до бочки. Кара, не відчуваючи ні найменшої любові до магії, з підозрою, хмуро подивилася на злегка мерехтячий метал. Коли Холлі відняла руку від штиря, зеленувате мерехтіння зникло, немов повернули чарівний вимикач.
— Все добре, Мати-сповідники. Хіба що замерзла. Мені моторошно набридло весь час мерзнути.
Ласкаво посміхнувшись, Келен погладила дівчинку по густому волоссю.
— Як і всі ми. — Вона присіла навпочіпки. — Коли ми переберемося в долину, ти зможеш зігрітися біля теплого багаття.