Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Военная проза » "Сатурна" майже не видно
"Сатурна" майже не видно - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

"Сатурна" майже не видно

Электронная книга - «"Сатурна" майже не видно». Краткое содержание книги:

Цю повість автор присвячує пам’яті радянських розвідників, які загинули на невидимому фронті Великої Вітчизняної війни. Подвиги живих і пам’ять про загиблих мовчазно береже архів.
Порушимо це мовчання. Тепер це можна зробити. Візьмемо одну з папок, струснемо з неї пилюку часу. Почнемо читати документи. І ось ми вже чуємо живі голоси й бачимо героїв повісті.
1 ... 157 158 159 160 161 162 163 164 165 ... 238
Перейти на страницу:

— Мені не хочеться розмовляти на цю тему, — байдуже відповів Рудін, доїдаючи свій суп. — Я, повторюю, погано про все це інформований.

Фогель примружився і потім, широко розкривши очі, подивився на Рудіна.

— Вам, Крамер, треба працювати не тут, а у відомстві Ріббентропа. Ви б зробити там кар'єру.

Рудін дізнався, що являла собою інструкція, яка його цікавила, а вислуховувати сентенції Фогеля — справа марна. Фогель, як ніхто, уміє балакати про що завгодно, аби здаватися критично мислячим діячем, причому Рудін уже не раз ловив його на тому, що він з одного і того ж питання з однаковою переконливістю висловлював протилежні міркування. Рудін послався на свою завтрашню поїздку в табір 1206 і, не чекаючи солодкого, пішов додому…

Надісланий Біркнером солдат розбудив Рудіна о шостій годині ранку. Коли Рудін вийшов з дому, ад'ютант Мюллера уже чекав його біля автомашини. Трохи далі стояли два мотоцикли з колясками та чотири озброєні солдати.

— Прошу пробачення, але я вирішив виїхати раніше, — не вітаючись сказав Біркнер. — Виявляється, нам їхати понад двісті кілометрів. Краще раніше виїхати і раніше повернутися. Сідайте.

Біркнер подав знак мотоциклістам: один з них виїхав уперед, другий опинився позаду автомашини.

— Це Мюллер наказав, — Біркнер кивнув на мотоцикл, який їхав попереду. — Сказав, що не збирається надто часто міняти ад'ютантів.

Біркнер вів машину сам.

— Собі якось я більше довіряю, — сказав він.

Над землею, мовби знехотя, вставав холоднуватий туманний ранок. Подекуди в низинах туман був такий густий, що Біркнер, різко гальмуючи хід, вмикав фари і безперестанку сигналив.

Лише годині о сьомій випогодилось, і навколо улігся спокійний осінній ранок у всій своїй жовто-багряній красі.

— Все хочу вас запитати… — Біркнер обернувся до Рудіна. — Як ви тут вирішуєте жіноче питання?

— Я — ніяк.

Біркнер розсміявся.

— Зомбах, як видно, добирав працівників за принципом відсутності у них інтересу до цього питання… — Він увімкнув радіо; коли почулась музика, вимкнув його і подивився на годинник. — Зведення ми з вами проґавили. Вечірнє чули?

— У мене немає приймача. Я слухаю тільки на роботі.

— Сталінград ще тримається, але висить на волосинці. Фюрер змете це місто з лиця землі. Наш фюрер — великий реаліст, і його обіцянка скрутити більшовиків — не слова. Свою велич він довів не словами, а ділами. Найкращу в світі армію створив він, найкращу в світі партію створив він. Що не візьми — дипломатія, розвідка, генералітет, — усе справа його рук. Такого гіганта історія ще не знала. Правильно?

1 ... 157 158 159 160 161 162 163 164 165 ... 238
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)