Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви». Краткое содержание книги:
— Келен? — Цірілла схопила сестру за білу хутряну накидку. — Ти обіцяла!
Ти не можеш відмовитися від даного слова! Не маєш права!
— Я дала слово і дотримаю його, — посміхнулася Келен. — Я — королева Галеї і залишуся нею до тих пір, поки ти не захочеш отримати назад свою корону.
Цірілла, не відпускаючи її накидки, з полегшенням відкинулася на спину.
— Дякую тобі, моя королева! Келен змусила її сісти.
— Ану давай. Я принесла тобі трохи гарячого супу.
— Я не голодна, відвернулася від ложки Цірілла.
— Якщо ти хочеш, щоб я була королевою, то повинна ставитися до мене як до королеви. — Цірілла здивовано насупилася, і Келен посміхнулася. — Тобто слухатися. Це наказ твоєї королеви. Ти повинна з'їсти трохи супу.
Тільки після цих слів Цірілла почала їсти, а коли доїла, знову взялася тремтіти й плакати.
Келен тримала сестру в обіймах, поки та знову не замкнулася в собі, ставши сліпою і глухою. Келен дбайливо вкрила її і повернулася до вітальні.
За цей час Зедд звідкись приволік пару діжок, лавку, відшукав в хліві табурет і роздобув ще один стілець. Він запросив принца Гарольда з капітаном Райаном приєднатися до них за вечерею. До Ебініссії залишалося рукою подати, і потрібно було обговорити подальші плани. Всі зібралися навколо маленького столу, Келен ламала черствий хліб, а Джебр розливала по мисках гарячий бобовий суп.
Розливши його, вона теж вмостилася на лавку поряд з Келен.
Принц Гарольд, широкоплечий і чорнявий, нагадав Келен батька. Гарольд тільки сьогодні повернувся з Ебініса, куди їздив на розвідку.
— Що ти бачив? — Запитала його Келен. Принц потеребив бороду сильними пальцями.
— Ну, — зітхнув він. — Все виявилося так, як ти описувала. У місті, схоже, немає ні душі. Я думаю, там ми будемо в достатній безпеці.
Оскільки армія Ордена знищена…
— Та, що була в цих місцях, — уточнила Келен. Гарольд кивнув.
— Одним словом, по-моєму, поки нам не загрожують особливі неприємності. Людей, правда, у нас обмаль, але, якщо блокувати перевали, їх вистачить, щоб в разі чого захистити місто. Якщо, звичайно, на нас не навалиться величезна армія.
До того ж з нами чарівник. — Він вказав на Зедда.
Зедд, зайнятий бобової юшкою, невиразним муканням висловив свою згоду.
Капітан Райан проковтнув солідну ложку бобів.
— Принц Гарольд правий. Ми добре знаємо гори і не дозволимо застати себе зненацька. А потім до нас, сподіваюся, приєднаються ще люди, і ми зможемо почати роботи.
— Еді, як по-твоєму, є сенс розраховувати на допомогу з Нікобаріса? спитав принц Гарольд чаклунку.
— У мене на батьківщині неспокійно. Будучи там, ми з Зеддом дізналися, що король мертвий. Владу прагнуть захопити Захисники пастви, але далеко не всім це подобається. Найбільше цим незадоволені чаклунки. Якщо Захисники пастви прийдуть до влади, на них почнеться полювання і їх всіх переб'ють. Я думаю, чаклунки підтримають тих, хто буде протистояти Захисникам пастви.
— Коли в країні громадянська війна, — встряв Зедд, на секунду відірвавшись від супу, — чи може вона дозволити собі надати комусь допомогу?
— Зедд бути правий, — зітхнула Еді.
— Можливо, хтось із чаклунок допоможе нам? — Запитала Келен.
— Можливо, — відповіла Еді, помішуючи суп. Келен глянула на Гарольда:
— Але ж ти можеш привести війська з других районів, адже так?
— Звичайно, — кивнув Гарольд. — Тисяч шістдесят — сімдесят, а то й сотню, хоча далеко не всі будуть добре навчені і озброєні. На навчання доведеться витратити якийсь час, але зате потім в Ебінісі з'явиться армія, з якою не можна буде не рахуватися.
— В Ебінісі було приблизно стільки ж, — нагадав Райан, не відриваючи очей від миски. — І цього не вистачило.
— Вірно, — скуйовдив бороду Гарольд. — Але це всього лише початок. — Він подивився на Келен. — Ти ж зумієш об'єднати інші країни?
— В цьому наша надія, — зітхнула вона. — Ми повинні знову відтворити союз Серединних Земель, якщо хочемо отримати шанс на перемогу.
— Як щодо Сандара? — Запитав капітан Райан. — Їх списи — найкращі в Серединних Землях.
— І Ліфана, — додав Гарольд. — Вони виробляють купу різного озброєння і вміють ним користуватися.
Келен відламала шматочок хліба. — Сандар залежить від Кельтона, куди вони переганяють стада на літні пасовища. А Ліфан закуповує в Кельтона залізо, продаючи туди зерно. Хергборг залежить від виробленої Сандаром вовни. Всі вони підуть туди, куди й Кельтон.