Колгосп тварин

На те знадвору почулась жахлива гавкотня і дев’ять величезних собак у набитих мосяжем нашийниках ускочило в клуню. Вони кинулись прямо на Білана, що вмить зірвався з місця і тому встиг уникнути їхніх щелепів, що загрозливо клацали. За мить він був за ворітьми, а собаки пустились за ним. Тваринам від здивування та переляку відняло мову; вони табуном ринули крізь ворота і приглядались ловам. Білан мчав впоперек продовгастого пасовища, що межувало зі шляхом. Він тікав як тільки свиня вміє тікати, але собаки наступали йому на п’яти. Раптом він спіткнувся і здавалось, що вони напевне його схоплять. Та вмить був вже на ногах, біг швидше як колинебудь; потім знов собаки почали його наздоганяти. Один із них ледве не заклацнув щелепів над Білановим хвостом та Білан, сіпнувши ним, рятує його якраз вчасно. Нарешті, він ще раз схопився раптовим зусиллям, здобув декілька цалів переваги, просмикнувся крізь дірку в живоплоті і щез назавжди.

Мовчазні й сполохані тварини поплентались назад у клуню. Через хвилину прискакали собаки. Зразу ніхто не міг собі уявити, звідки появилися ці створіння, та незабаром розв’язано проблему: це були оті цуценята, що їх Наполеон узяв був від матерів і виховував окремо. Хоч ще не зовсім дорослі, вони були величезні, лютого вигляду собаки – чисті вовки. Вони держалися поблизу Наполеона. Помітили, що вони вертять перед ним хвостами точнісінько як колись інші собаки перед п. Джонсом.

Наполеон в супроводі собак вийшов тепер на підвищену частину долівки, звідки колись промовляв Марко. Він сповістив, що від сьогодні недільним мітингам приходить кінець. Вони зайві; вони тільки марна затрата часу. На майбутнє усі питання, що Стосуються до функціонування колгоспу, будеполагоджувати окремий свинячий комітет під його головуванням Комітет збиратиметься окремо і сповіщатиме інших про свої рішення. Тварини і надалі сходитимуться в неділю вранці, щоб віддати честь прапорові, відспівати «Звірів Англії» і одержати прикази на тиждень. Але дебатів більше не буде.