![Уран [uk] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/2/9/2/8/6/uran-uk-download.jpg)
Уран [uk]
- Автор: Зарудний Микола Якович
- Серия: Дилогия #2
- Год: 1982
- Язык: украинский
- Год: "Дніпро"
- Жанр: Советская классическая проза
Электронная книга - «Уран [uk]». Краткое содержание книги:
Любов. Якщо вона справжня, то завжди тяжка і складна. Відчула це на собі і Степка — дівчина горда, безкомпромісна. Обставини та час змінюють її характер, відкривають кращі сторони її натури. І тільки кохання Степки залишається незмінним.
«Уран» — друга частина дилогії, продовження роману «На білому світі». Це книга про наших сучасників, про проблеми села та про велику любов, без якої нема справжнього щастя людині, без якої була б біднішою і наша земля.
— І більше нічого?
— Я, Галю, звик уже одержувати не листи, а бюлетені.
— Боже мій,— печально промовила Галина,— доки ж це триватиме? Навіщо ви мучитесь?
— Людина мусить за все розплачуватись.
— Але ж не за любов? — заперечила Галина.
— І за любов. І ти не осуджуй Наташі, вона не винна.
— А ти? Ти винуватий? На таких, як ти, жінки молитися повинні.
— Знайшла святого,— криво посміхнувся Платон.
— А чого вона не приїде до тебе? Де ж та любов поділася, Платоне? — Галина нервово покусувала губи, наче хотіла стримати злі слова.
— Ще ніхто, сестро, не знає, куди дівається любов. Вона переходить в якісь інші категорії...
— А я чув, як тато казав мамі вночі, що він її любить,— поінформував Андрійко і одержав ляпаса від матері.
— Що ти мелеш? — стримувала посмішку Галина.
Андрійко заплакав і вибіг, у другу кімнату:
— А я чув, чув!
— У яку ж категорію перейшло ваше кохання? — Галина переборола незручність, викликану словами сина.
— Усе, як і раніше...
— Що ж, так і будете жити? Ти її любиш? Скажи правду.
Платон мовчав.
— Я не знаю... Зараз я вже не можу розібратись у своїх почуттях... Мені тяжко, Галю.
— Бачу.— Галина повернулася до вікна, щоб Платон не помітив, як наповнились слізьми її очі.— Сашко йде. Зараз я вас нагодую! А ти не хвилюйся, Платоне, все буде гаразд, от побачиш!
Увійшов Мостовий, підстрижений, чисто поголений. У кімнаті запахло одеколоном.
— Степка не приїхала? — запитав ще в дверях.
— Ти мене для цього викликав, щоб дізнатись? — Платон спідлоба глянув на Мостового.
— Та ні, у перукарні мені сказали, що приїхала така красуня, що вся Сосонка очамріла від подиву.
— Нам нічого чамріти, ми все бачили.— Надвоє розкололася череп'яна попільничка — Платон погасив недокурка.
— Що з тобою? — лише тепер Мостовий побачив мовби перекошене від болю обличчя Платона.
— Нічого. Наче в усьому районі світ клином зійшовся на Степці. Подумаєш, з'явилася нова кінозірка! Бріджіт Бардо!Інга Томбрзинська!
— Юпітер, ти гніваєшся...
— Сашко, прошу тебе, досить.
— Платоне, зрозумів, мовчу. Галю, давай обідати! Я зараз.— Мостовий вийшов на кухню.
Гайворон картав себе за те, що не стримався в розмові з Мостовим. Треба заспокоїтись, забути нарешті про Степку і думати про серйозні речі. Треба сьогодні попросити Олександра, щоб допоміг придбати трактора і комбайна, мінеральних добрив.
Платон одчинив вікно, зметнув зі столу попіл.
— Увага, увага! Говорить Косопілля. Передаємо випуск останніх вістей,— почулося з репродуктора.— Як повідомив наш сосонський кореспондент Олег Динька, в Приморському закінчуються зйомки кінофільму «Чарівниця», в якому головну роль виконує колишня колгоспниця сосонської артілі «Рідне поле» Степка Чугай...
Платон жбурнув черепки у вікно і вийшов з кімнати.
У їдальні Галина з Олександром накривали стіл.
— Що будемо пити? Коньяк, горілку? — запитав Мостовий.
— Давай усе, що є.
Говорили про всякі дрібниці, терпляче вислуховували Андрійка, Галина ввімкнула магнітофон. Платон зрозумів, що сестра з Сашком розробили своєрідний сценарій цього обіду, намагаючись вивести Платона з нервового трансу.
печально повідав Дмитро Гнатюк.
— Ти чого мене викликав? — не витерпів Гайворон.
— На обід,— налив чарки Мостовий.
— Олександре, я твої обіди знаю. Ще треба м'яса? До нового року і грама не здамо. Ми півтора плана виконали...
— Хоч би за обідом не говорили про ці плани,— перебила брата Галина.
— А тато дасть догану Платонові,— запевнив Андрійко.
Усі засміялися.
— Сьогодні мені дзвонив Шаблій,— після паузи сказав Мостовий.— Рада Міністрів розглянула результати експедиції Фурмана і ухвалила рішення розпочати будівництво уранового рудника в Сосонці. Вітаю, Платоне, двадцяте століття стоїть на ваших порогах у всій своїй величі.
Гайворон відсунув чарку і якусь мить мовчав. В уяві одразу постали Видубецькі гори, розриті ковшами екскаваторів, бульдозерами...
— А ми почали там сіяти,— наче сам собі сказав Платон.— Припинити?
— Ні. Ми не знаємо, коли почнеться будівництво. Сійте, а там побачимо,— непевно відповів Мостовий.
— Добре, якщо треба... Нам тих горбів не шкода, землі у нас вистачить. Що ж, давай вип'ємо... За майбутнє! — Платон підняв чарку.
Галина вмовляла Платона залишитися ночувати, але він відмовився. Попрощався і звично сів за кермо.