Криміналістика
- Автор: Кофанов А. В., Кобилянський О. Л.
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістика». Краткое содержание книги:
Навчальний посібник розрахований на студентів, слухачів, курсантів, магістрів, ад’юнктів, професорсько-викладацький склад вищих юридичних закладів системи Міністерства освіти і науки України та Міністерства внутрішніх справ України, співробітників правоохоронних органів, суду, адвокатури.
1) фізичні методи:
— мікроскопічні (використовуються засоби, які розширюють сприйняття людини — можливість роздільно сприймати дрібні об’єкти);
— вимірювальні (використовують як найпростіші (лінійка, рулетка, мікрометри, штангенциркулі, кутомірні пристрої тощо), так і складні прилади (теодоліти, вимірювальні мікроскопи, спектрографи, вимірювальні хроматографи, спектрометри тощо));
— дослідження в ультрафіолетових променях (відбиті промені та ультрафіолетова люмінесценція);
— дослідження в інфрачервоних променях (відбиті промені та інфрачервона люмінесценція);
— дослідження у рентгенівських променях (мають здатність проникнення крізь об’єкти органічного та біологічного походження та використовуються для пошуку тайників у стінах, виявлення схованок зброї, вибухових пристроїв у валізах, поштових відправленнях, контейнерах, в аеропортах при догляді багажу);
— люмінесцентний аналіз (використовується властивість об’єктів матеріального світу світитися при опроміненні УФ— та ІЧ— променями);
2) хімічні методи: полярографічні; хроматографічні; спектральні (для встановлення складу, походження, однорідності або різнорідності речовин та предметів матеріального світу);
3) біологічні: ботанічні; спорово-пилкові; іхтіологічні; орнітологічні; вірусологічні; генної інженерії; гістологічні; ембріологічні.
5. Поняття, завдання та значення судової фотографії
Фотографія у судочинстві є одним з найбільш універсальних, об’єктивних, оперативних і точних способів фіксації, збереження, одержання і передачі інформації.
Фотографія в криміналістиці відрізняється від загальної фотографії і наукової фотографії своїми об’єктами, цілями, умовами застосування та оформлення, методами і прийомами.
Судова фотографія як один з розділів криміналістичної техніки, являє собою систему наукових положень і розроблених на її основі фотографічних методів, прийомів і засобів, що використовуються для фіксації і дослідження криміналістичних об’єктів з метою розкриття і розслідування злочинів.
Завдання судової фотографії:
— забезпечувати технічними засобами та практичними прийомами виявлення, фіксації та дослідження матеріальних джерел доказової інформації;
— здійснювати об’єктивну фіксацію слідчих дій і їх результатів;
— вдосконалювати наявні та розробляти нові технічні засоби збирання, фіксації та дослідження доказів;
— забезпечувати принцип наочності в доказуванні та профілактичній діяльності слідчого, органу дізнання.
Суб’єкти застосування судової фотографії:
— слідчий у процесі розкриття та розслідування злочинів;
— оперативний працівник під час виконання оперативно-розшукової роботи;
— експерт під час здійснення експертизи та участі у слідчих діях як спеціаліст.
Предметом судової фотографії є фотографічні методи і прийоми, що використовуються для виявлення, фіксації та дослідження судових доказів.
Система криміналістичної фотографії складається з двох частин: оперативної і дослідницької, диференційованих за сферами застосування.
Криміналістична оперативна фотографія є засобом фіксації слідів, речових доказів та інших криміналістичних об’єктів, зовнішні особливості і місце розташування яких мають значення для розкриття та розслідування злочинів. Фотознімки являють собою наочний матеріал, що дозволяє точно сприймати описане в протоколі, візуально сприймати форму, розміри і розташування об’єктів.
Типовими об’єктами криміналістичної оперативної фотографії є: різні сліди, що несуть інформацію про подію злочину та особу злочинця; обстановка на місці вчинення злочину чи виявлення його слідів; загальний вигляд, ознаки і властивості знарядь злочинного посягання та предметів, причинно зв’язаних з ним; ознаки зовнішності людини для її впізнання, розшуку і реєстрації; слідчі дії. Об’єктами можуть бути й інші предмети та явища, що представляють криміналістичний інтерес для розслідуваної кримінальної справи.
Криміналістична дослідницька фотографія покликана вирішувати завдання з виявлення ознак, які невидимі або слабопомітні за звичайних умов спостереження. До методів дослідницької фотографії відносяться: макрозйомка, репродукційна і мікрозйомка, контрастуюча фотозйомка, фотографування у невидимих променях спектра, а також кольорофотографічні методи дослідження криміналістичних об’єктів та деякі інші. Експертиза за допомогою фотографічних засобів і методів дозволяє виявити слабопомітні і невидимі ознаки криміналістичних об’єктів, їх розходження за кольором та яскравістю, механізм утворення мікронакладань.
Методи і прийоми криміналістичної дослідницької фотографії дозволяють виявляти та аналізувати дрібні ознаки об’єктів, відновлювати за попелом зміст спалених документів, читати витравлені, змиті, залиті барвником тексти, вирішувати багато інших експертних завдань. За допомогою дослідницької зйомки експерт одержує нові докази і фіксує їх у спеціальному документі — висновку.
Типовими об’єктами криміналістичної дослідницької фотографії є приховані, неочевидні властивості та ознаки слідів і речових доказів.
6. Система методів судової фотографії
Систему судової фотографії складають наукові основи, методи, засоби, способи, види і прийоми зйомки.
Наукові основи судової фотографії — це положення криміналістики по роботі із судовими доказами, теорії загальної і наукової фотографії (фізичної і геометричної оптики, фізико-хімічних і математичних основ одержання і обробки зображень).
Методи являють собою сукупність правил і рекомендацій одержання фотографічних зображень при фіксації і дослідженні об’єктів, що відповідають процесуальним і криміналістичним вимогам.
До засобів відносяться фотографічна апаратура, приналежності і пристосування, світлочутливі матеріали і хімічні розчини, апаратно-програмні засоби для введення, перетворення і обробки цифрових зображень.
Види зйомки об’єднують сукупність методів і прийомів, що використовуються для фотографування слідчих дій та об’єктів. Вони забезпечують об’єктивність, повноту і логічну послідовність фотографічної фіксації обстановки місця події, ходу проведення слідчої дії та її результатів. У судовій фотографії виділяють: зйомку місця події, трупа, слідів, предметів — речових доказів, документів, фотозйомку при проведенні обшуку, перевірки показань на місці, слідчому експерименті, пред’явленні для впізнання, освідуванні тощо.
Прийоми зйомки — це сукупність правил і рекомендацій щодо вибору точок зйомки (напрямку, висоти, положення, відстані), відносно кожного з об’єктів зйомки. Деякі з них запозичені із загальної фотографії (фронтальна, діагональна зйомка, зйомка з нормальної, верхньої і нижньої точок), інші розроблені щодо особливостей криміналістичних об’єктів (зустрічна, хрестоподібна зйомка, орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна зйомка тощо).
До методів і способів оперативної фотографії відносяться панорамна зйомка, вимірювальна, впізнавальна (сигналетична), стереоскопічна фотографія. Криміналістичну дослідницьку фотографію складають методи репродукційної, макро—, мікрофотографії, контрастуючої, кольоророздільної, спектрозональної, ультрафіолетової, інфрачервоної фотографії, рентгенорадіографії.