Авантюра

— Хто він за фахом?

— Ядерник.

— Ядерник?.. — обличчя хірянина витяглось. — Ядерна технологія на планеті заборонена, а на півострові тим паче…

— Він спеціаліст по контролю, — знайшовся сивоголовий. Під боковим світлом його малоприємне обличчя робилося хитрувато-жорстким і холодним.

— Звідки ви?

— З півночі…

Господар задумався. Пройшов раз, вдруге… Потім, широко розставивши ноги перед гостями, зупинився.

— Припустило, я тобі вірю… Якщо твій брат дійсно у руках Тхо, — ткнув пальцем в груди старшому, — це і для вас небезпечно. Тхо давно рветься до ядерної зброї. Тільки, чому ти пішов саме за мною?

— Ти невдоволений, а це означає, що ми разом…

— Логічно, тільки я б так не сказав, — іронічно посміхнувся. — А що тобі зараз потрібно?

— Ми прилетіли як туристи і нас будуть шукати…

— Тут ви в безпеці, — хірянин заспокійливо махнув рукою. — Звіть мене Грімом.

Назвавшись Кошманом і відрекомендувавши своїх супутників Жуком і Гарцманом, сивоголовий продовжував:

— Якщо ми не знайдемо брата, його можуть використати. Він м’якохарактерний і податливий, особливо до жіночої статі.

— Погано… Як його звати?

— Горбатов. Професор Горбатов…

— Ви знаєте, куди потрапили? — теплі очі Гріма взялися кригою.

— Начебто… — усі троє непевно стенули плечима.

— Ні-і-і… Цього не відає ніхто до тих пір, аж поки сам не опиниться у нас. Тільки тоді вже пізно… Ми тут живемо, як музейні експонати минулого й харчуємось домаганнями Тхо стати ідеологом всієї планети. Для цього він обіцяє золоті гори кожному, хто підтримає його» устремління до створення рівного суспільства незалежно від здібностей кожного. Тільки рівність буде визначати він і його люди… Ви бачили мідноликих?

— На майдані…

— Так ось, Тхо бачить наше майбутнє керованим за його теорією і ним персонально… — щось примушувало Гріма вихлюпнути із себе давно наболіле. Мідноликі — це біологічні роботи, слухняність яких обумовлена біологічно. Це майбутнє нації… У нас існує ціла комуна державних вчених мужів, котрі плодять їх за певною генетичною програмою — окремо охоронців режиму, окремо прислугу, інженерів — кожному своя програма. Проституток плодять для іноземців і власної втіхи. Опісля вони йдуть у вільний продаж і вивозяться за кордон — Тхо має на це виключне право… І взагалі, у нас усе державне, а держава, це Тхо. Навіть люди і ті… — Грім замовк. © http://kompas.co.ua

— Це ж добре. Нема експлуатації… — Жук, ще зовсім зелений парубок, схожий на молодожона, котрого тільки-но підняли із-за весільного столу, був категоричний. В його чорних, ззовні спокійних очах світилося чекання чогось незвіданого, утаємниченого. Третій — Гарцман, раз по раз поправляючи на лобі закучерявлений білявий чуб, сприймав розмову нехотя-сонно, у всьому покладаючись на сивоголового, очі якого дивилися на світ божий якщо не з погордою, то не без іронії.

Після слів Жука м’ясисте обличчя Гріма відобразило невимовне здивування і він, запнувшись на півслові, нарешті, видавив із себе: