Все починається в тринадцять
- Автор: Бердт Валентин
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-322-9
- Жанр: Детское действие
Электронная книга - «Все починається в тринадцять». Краткое содержание книги:
Я принципово не пристав на пропозицію. Посиденьки на старій вербі затягувалися. Дмитро пихкав цигаркою.
— В сусідньому селі, яке тепер стоїть покинуте, колись дівчат було більше, ніж у нашій Ліщинівці, — почала Оксана.
— Хвилинку, — втрутився Олег, — це ти про Глибоку Криницю?
— Так. І всі були неймовірно вродливі. Через те хлопці з нашого села вчащали до сусіднього сільбуду на танці, — полилася у вечірніх сутінках розповідь Оксани. — Звичайно ж, що це ліщинівським дівчатам не подобалося.
І от один юнак з нашого села закохався в дівчину з Глибокої Криниці. Спалахнуло справжнє кохання. Вони не могли прожити й дня, щоб не зустрітися. Хлопець був неймовірно вродливим. В Ліщинівці не було такої дівчини, котра б не мріяла вийти за нього заміж. І чим сильніше розгоралися почуття закоханих, тим дужче ревнощі ятрили серця наших дівчат. От-от мало бути весіллям. Та, як на зло, хлопцеві настав час іти служити до армії.
Кажуть, що в розлуці почуття міцнішають. Батьки майбутньої нареченої запропонували одночасно з проводами до армії справити й весілля. Та чомусь запротестував батько цього юнака. Яка муха його вкусила? Мовляв, відслужить, а там видно буде. На тому і зупинились.
А заздрісники часу не гаяли й написали хлопцеві до армії листа, начебто від імені коханої. Мовляв, так і так, вибач, виходжу заміж. Одночасно надіслали схожого за змістом листа його дівчині. Нібито десь там, на службі, він закохався в доньку командира, і скоро має бути весілля, а в село він більше не повернеться. Листи для закоханих стали вироком. Хлопець витримав удар, а дівчина впала в депресію. Потім занедужала і невдовзі померла. Юнак відслужив два роки й повернуся в село. Звісно, що про неправдиві листи він довідався, але що вже зробиш? Ходив до клубу на танці, в кіно, але на дівчат і оком не вів. Не міг забути перше кохання. Та кмітливі дівиці роздобули рецепт, який зробив би його враз байдужим до трагічного минулого. Хтось їм порадив звернутися до відьми.
— Кохання — річ сильна. Його ніхто на світі не здатний перемогти, — зауважила відьма, уважно вислухавши дівчат.
— Але ж нам відомо, що проти ваших чар жодна сила не встоїть.
— Гаразд. Я зроблю так, що він навіки забуде свою кохану. Ожените його на іншій.
— Кажіть хутчіш, кажіть, дорогесенька! Яку б ціну ви не назвали — грошей не пошкодуємо. Щоб не веліли зробити — у друзки розіб’ємося, але виконаємо.
— Не потрібні мені ваші гроші. Але моя допомога, як і кожен товар у магазині, має ціну. Як кажуть у таких ситуаціях ділові люди: ти — мені, а я — тобі. Буде результат, от тоді й розрахуєтеся зі мною.
— Клянемося усім на світі. Зробимо все, що забажаєте, — прошепотіли дівчата.
— Слухайте уважно. Після одинадцятої вечора проти суботи парубок повинен прийти на кладовище і забити цвях у хрест на могилі своєї коханої. Не проста це справа, але нічого іншого не пораджу, — сухо мовила відьма, помовчала трішки, пронизуючи поглядом кожну з дівчат, а потім додала: — Чари відкриті. Справа вже робиться. А передумаєте — накличете на себе велике нещастя. Ви попросили — я зробила. Нашу розмову чули тільки стіни.
— Біда! — понурили голови дівчата. — Хіба ж він так вчинить?!
— Чари відкриті. Справа вже робиться. І він виконає все так, як велено.
— Невже він сам поплететься опівночі на кладовище проти суботи? — з недовірою запитала котрась із гурту.
— Ви поведете його туди, — пояснила відьма.
— Та ми ладні й силоміць поволікти, але ж не здужаємо.
— Затямте, що силоміць тільки дурниці робляться. Сам як миленький піде на кладовище, але за умови, якщо все виконаєте так, як я вам скажу. Так от, будь-якої п’ятниці влаштуєте свято. Збрешіть, що відзначаєте чийсь день народження. Запросіть дівчат, хлопців. І чим більше люду, тим краще. Щедро накрийте стіл. Добряче напоїть юнака горілкою. Це легко зробити. Люди в горі полюбляють зазирати до чарки. А потім котрась із вас, ніби від нудьги, запропонує дівчатам розвагу, а хлопцям — змагання на сміливість. Та спочатку розкажіть ось таку небилицю. Мовляв, на кладовищі Глибокої Криниці є могила, де похована відьма. Вона наворожила чимало людям лиха. Боялися її навіть мертвої. І щоб унеможливити відьомські чари, перед тим, як засипати могилу, в неї встромили осиковий кіл. Та це не звело її силу нанівець. Тобто якщо знати, як потурбувати відьму, то вона з того світу дістане кого завгодно.
Запитайте у хлопців, чи готовий хто на такий крок. Напевне, хтось визветься — нехай. Посадіть вискочку на місце. Вміло ведіть справу до кінця. Розтлумачте, в чому ж полягатиме завдання. Скажіть, що сміливцю необхідно сьогодні до дванадцятої ночі прийти на кладовище до могили сумнозвісної відьми і в хрест забити цвях. Та так, щоб він увесь увійшов у дерево. Попередьте, що це ще нікому не вдавалося зробити. І ось чому: достатньо три-чотири рази вдарити по цвяшкові молотком — земля на могилі починає ворушитись — то відьма простягає руки, щоб схопити сміливця й затягти в домовину. Ось так і розповідайте, а потім запитайте: «Хто посміє?» Саме на ці слова чекатиме ваш хлопець. Я про це подбаю. Не розгубіться, коли хтось стане говорити, що, мовляв, вперше чує, щоб в Глибокій Криниці колись жила така покидь. Таких всезнайок рішуче відсікайте. Головне — впевнено триматись.