Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Ужасы » Якщо кров тече [UK]
Якщо кров тече [UK] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Якщо кров тече [UK]

Электронная книга - «Якщо кров тече [UK]». Краткое содержание книги:

Приватний детектив Голлі Ґібні бачить по телевізору терміновий репортаж про вибух у школі. В ефірі — кореспондент Чет Ондовскі. Чому, дивлячись на нього, Голлі відчула тривогу? Перевіривши купу інформації, вона змушена визнати: Чет «чистий». Та з Голлі бажає зустрітися літній чоловік, який запевняє, що знає все про «ту істоту, яка кличе себе Ондовскі» («Якщо кров тече»). До збірки також увійшли повісті «Телефон містера Герріґена», «Життя Чака», «Щур».
1 ... 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164
Перейти на страницу:

КІНЕЦЬ

Він довго дивився на те слово. Дивився на друкований рукопис, що лежав між ноутбуком і принтером, — разом із доробком останнього дня в ньому буде якраз під триста сторінок.

«Я зробив це. Її можуть надрукувати, а можуть і ні. Може, я напишу ще одну, а може, й не напишу, бай­дуже. Я зробив це».

Він затулив обличчя руками.

31

Через два дні Люсі перегорнула останню сторінку й глянула на нього так, як не дивилася вже дуже довго. Може, з часів перших двох років їхнього шлюбу, коли ще не було дітей.

— Дрю, вона дивовижна.

Він усміхнувся.

— Справді? Ти не кажеш це просто тому, що її написав твій благовірний?

Вона різко захитала головою.

— Ні. Це чудово. Вестерн! Я б ніколи не подумала. Як тобі це спало на думку?

Він знизав плечима.

— Просто спало, та й усе.

— Так той жахливий ранчер таки вистрелив у Джима Ейверіла?

— Не знаю, — сказав Дрю.

— Ну, видавець може захотіти, щоб ти таки дописав це.

— Тоді видавцю — якщо він колись з’явиться — дове­деться змиритися з тим, що не все бажане здійснюється. Ти впевнена, що воно непогано? Справді так вважаєш?

— Набагато більше, ніж непогано. Покажеш її Елові?

— Так. Відвезу йому примірник завтра.

— Він знає, що це вестерн?

— Ні. Я навіть не в курсі, чи вони йому подобаються.

— Цей сподобається. — Вона помовчала, а тоді взяла його за руку й сказала: — Я так сердилася на тебе за те, що ти не повернувся, як налетіла та буря. Але я помилялася, коли не хотіла слухати, щур ти казав.

Він висмикнув руку, знову відчувши гарячку.

— Як ти сказала?

— Помилялася, коли не слухала, що ти казав. Що з тобою, Дрю?

— Нічого, — сказав він. — Зовсім нічого.

32

— Ну як? — спитав Дрю через три дні. — Який вердикт?

Вони сиділи в кабінеті його старого завкафедри. Руко­пис лежав на Еловому столі. Дрю переймався тим, як відреагує на «Гірку річку» Люсі, але ще більше він нер­вував через Елову думку. Стемпер був ненаситним і всеїдним читачем, котрий аналізував і розбирав прозу все своє робоче життя. Він був єдиною людиною з відомих Дрю, котра наважувалася викладати «Під вулканом» і «Нескінченний жарт» в одному семестрі.

— Я думаю, що це дуже добре. — Ел не тільки говорив як раніше, а й вигляд мав як раніше. Шкіра повернула свою барву, він набрав пару кілограмів. Хімія забрала його волосся, але бейсболка «Ред Сокс» прикривала нещодавно злисілу голову. — Ця книжка будується на сюжеті, але стосунки між шерифом і юним в’язнем надають історії доволі незвичайної глибини. Я б сказав, що не настільки добре, як «Випадок в Окс-Боу» або «Ласкаво просимо до Гард-Таймс»…

— Знаю, — сказав Дрю (котрий думав, що це не так). — Я б ніколи такого не заявляв.

— …але думаю, що нарівні з «Ворлоком» Оуклі Голла, котра йде зразу за тими двома. У тебе було що сказати, Дрю, і ти добре все виклав. Книжка не б’є читача по голові тематичними викрутасами, і я думаю, що більшість просто читатиме її заради міцної історії — що ж було далі? — але тематичні елементи теж усі на місці, о так.

— Думаєш, люди читатимуть?

— Аякже. — Ел нібито відкидав усі сумніви. — Якщо твій агент не повний валянок, то легко її продасть. Може, навіть за якісь гроші. — Він оглянув Дрю. — Хоч я припущу, що це для тебе вторинне, якщо ти взагалі про це задумувався. Ти просто хотів зробити це, так? Нарешті стрибнути з найвищої вежі в громадському басейні, не розгубивши рішучості й не сповзши вниз драбиною.

— Саме так, — сказав Дрю. — А ти… Еле, ти чудово виглядаєш.

— І почуваюся чудово, — сказав він. — Лікарі хіба що не називають мій випадок дивом, і в перший рік я робитиму тести кожні три тижні, але сьогодні по обіді в мене останнє побачення з тією курвою хіміотерапією. Усі тести показують: поки щур я вільний від раку.

Цього разу Дрю не сполошився й не перепитав. Він знав, що насправді сказав його старий завідувач кафедри, і знав, що якась частина його мозку й надалі іноді чутиме це слово. Наче скалка, що засіла не під шкірою, а в мозку. Більшість скалок виходять без нагноєння. Він був майже певен, що і з цією так буде. Врешті-решт, Ел видужав. Щур із хатини зі своєю угодою був сном. Або м’якою іграшкою. Або повною маячнею.

На вибір.

33
1 ... 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)