Вода, павутина

Та, що була вбита, замотана в мутний целофан і викинута з багажника автомобіля, мала ім’я та мала прізвище. Але оскільки обличчя мертвої людини відрізняється від обличчя живої людини, так і ім’я та прізвище живого відрізняється від імені та прізвища вбитого, скільки б ми не старалися, щоб це було не так. Тому краще, щоб ім’я та прізвище цієї жертви не згадувалося, і краще не описувати ні її живого, ні її мертвого обличчя.

Воно, як і обличчя води, вічно змінне і вічно незмінне, як от обличчя ріки завдовжки 940 кілометрів у південно-західній Європі, яка бере початок як Надіжа біля Тамара, зникає і виринає в Зеленцях біля Ратеч, тече на південний захід, отримує назву Долинка, зливається з Бохинькою, тече через Хорватію як ріка, яка бере початок між Триглавом і словенсько-австрійським кордоном біля Кранської гори, зливається біля Ланцова з Бохинькою, є нашою найдовшою рікою, як і в Боснії і Герцеговині, де творить кордон між Боснією і Герцеговиною і Сербією, в якій це — ріка південно-східної Європи, що виринає на Кранській горі, спускається Караванками та Юлійськими Альпами і тече на південний схід; ту ріку — попри те, що кажуть національні Вікіпедії, — де би вона не брала початок, куди би не текла, всі великі народи, представники малих народів, національних меншин і всіх віросповідань, які мешкають вздовж її поріччя, називають Савою, від грецького слова Saovios, що прийшло сюди через латинську мову-посередника, в якій воно звучало Savus.