Сильмариліон
- Автор: Толкин Джон Рональд Руэл
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: АСТРОЛЯБІЯ
- ISBN: 978-966-8657-24-5
- Переводчик: Катерина Оніщук
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Сильмариліон». Краткое содержание книги:
Ця книга — легендарна провісниця Володаря Перстенів — пропонує нам цілісну міфологічну історію майстерно вифантазуваного, але такого реалістичного світу Середзем’я. Стрункий і взаємопов’язаний кодекс, у якому йдеться про епічну боротьбу між добром і злом, становлять окремі твори: Айнуліндале — міф про Творення світу, про виникнення Зла та причини Падіння; Валаквента — картина ієрархії божественних сил, зображення їхньої вдачі та ролі у Творінні; Квента Сильмариліон — історія повстання Феанора та його роду проти богів, вигнання повстанців із Валінору та їхнє повернення до Середзем’я, а також безнадійної, незважаючи на жертовну мужність, війни з великим Ворогом за Сильмарили — досконалі коштовності, що їх виготовив Феанор, а викрав Морґот; Акаллабет розповідає про падіння великого острівного королівства Нуменор наприкінці Другої Епохи, а сказання Про Перстені Влади подає короткий огляд величних подій Третьої Епохи, насамперед — перебіг Війни за Перстень.
Аннатар «Володар Дарів» — таке ім’я прибрав Саурон у Другу Епоху, коли в прекрасній подобі з’явився серед елдарів, котрі залишились у Середзем’ї. 299
Аннон-ін-Ґелиз «Брама Нолдорів» — вхід до підземного водного русла, яке вело до Кіріт-Нінніаху, що на західних пагорбах Дор-ло-міну. 248
Аннумінас «Вежа Заходу» (тобто Вестернесу, Нуменору); місто Королів Арнору поблизу Озера Ненуіал. 303-304
Анор Див.: Мінас-Анор.
Анфауґлір Прізвисько вовка Кархарота, яке в тексті перекладено як «Пожадливі Щелепи». 182
Анфауґліт Назва рівнини Ард-ґален після того, як Морґот спустошив її під час Битви Раптовою Полум’я; в тексті перекладено як «Задушлива Курява». Пор. Дор-ну-Фауґліт. 150, 152, 160, 194 -196, 262
Апанонари «Пізнішенароджені» — так ельфи називали людей. 98
Араґорн Тридцять дев’ятий Спадкоємець Ісілдура по прямій лінії; після Війни за Перстень — Король возз’єднаних володінь Арнору та Ґондору, одружений із Арвен, донькою Елронда. 317. Званий також Спадкоємцем Ісілдура. 317, 318
Арадан Синдарське ім’я Малаха, сина Мараха. 142,147
Араман Пустище на узбережжі Аману поміж Пелорами та Морем, яке простягалося на північ аж до Гелкараксе. 64,72,79,81, 83, 95, 97, 106, 251
Аранве Ельф із Ґондоліна, батько Воронве. 249
Аранел Ще одне ймення Діора, Спадкоємця Тінґола. 192
Аранрут «Гнів Короля» — назва Тінґолового меча. Аранрут пережив знищення Доріату і став власністю Королів Нуменору. 207
Аратан Другий син Ісілдура, поліг разом із ним на Ірисових Полях. 308
Аратари «Звеличені» — вісім валарів, наділених найбільшою владою. 18
Араторн Батько Араґорна. 317
Арверніен Узбережжя Середзем’я на захід од гирла Сіріону. Пор. із піснею, яку Більбо співав у Рівендолі: «Був мореплавець Еаренділ, і жив він в Арверніені...» («Братство Персня» II 1). 255
Ар-Ґімілздр Двадцять третій Король Нуменору, переслідувач еленділів. 278-280
Арґонат «Камені Королів», Стовпи Королів — велетенські постаті Ісілдура й Анаріона, вирізьблені у скелях на Андуіні поблизу входу до північних околиць Ґондору (див.: «Братство Персня» II 9). 304, 310
Арда «Володіння» — назва Землі, Королівства Манве. У різних місцях; див., зокрема: 6, 9, 18
Ард-ґален Розлога трав’яниста рівнина на півночі Дортоніону, яку після тою, як и спустошив Морґот, називали Анфауґліт і Дор-ну-Фауґліт. Назва означає «Зелений Край»; Кален-арзон (Роган). 102, 111, 114-116, 120, 150
Арезель «Шляхетна Ельфійка» — сестра Турґона з Ґондоліна, котру Еол заманив у Нан-Елмот і котра народила йому сина Маеґліна; її ще називали Ар-Фейніель, Біла Панна Нолдорів, Біла Володарка Ґондоліна. 51,128-136, 207
Ар-Зімрафель Див. Міріель (2)
Аріен Мая, котру обрали валари, щоби вона кермувала лоддю Сонця. 93—96
Арменелос Місто Королів у Нуменорі. 271, 273,282, 283
Армінас Див. Ґелмір (2)
Арнор «Земля Короля» — північне володіння нуменорців у Середзем’ї, яке заклав Еленділ після того, як пережив Потоплення Нуменору. 303,305,317
Арос Південна ріка Доріату. 108, 118, 120, 129, 145, 242-244
Ароссіах Броди на Аросі поблизу північно-східних рубежів Доріату. 118, 129, 133
Ар-Сакалтор Батько Ар-Ґімілзора. 279
Артад Один із дванадцяти супутників Барагіра в Дортоніоні. 155
Ар-Фаразон «Золотий»—двадцять п’ятий і останній Король Нуменору; мовою квенья званий Тар-Каліон; полонив Саурона, який згодом переманив його на бік зла; командував великим флотом, що виступив проти Аману. 280—282
Ар-Фейніель Див. Арезель.
Аскар Найпівнічніша притока Ґеліону в Оссіріанді (звана згодом Ратлоріель). Назва означає «кваплива, бурхлива». 86,119, 120, 138, 144, 245
Асталдо «Відважний» — ймення вали Тулкаса. 17
Аталанте «Повалений», мовою квенья рівнозначне Акаллабету. 293
Атанамір Див.: Тар-Атанамір.
Атанатари «Отці Людей»; див.: Атани. 98, 195
Атани «Другий Народ», люди (однина — атан). Аби дізнатися про походження назви, див. с. 141. Оскільки люди з Трьох Домів Ельфодрузів тривалий час були єдиними людьми, котрих знали нолдори та синдари, то ця назва (синдарською — адан, у множині — едайни) стосувалася насамперед саме їх і рідко вживалася щодо інших людей, котрі прийшли у Белеріанд пізніше або котрі, як було відомо, мешкали по той бік Гір. Однак Ілуватар (29) уживав цю назву для загального позначення всіх людей. 29, 98, 141; едайни 141, 145-147, 156—157, 200, 202, 246,269-271, 292