Втрачений символ [The Lost Symbol - uk]
- Автор: Браун Дэн
- Серия: Роберт Ленґдон #3
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-0670-3
- Переводчик: Владимир Горбатько
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Втрачений символ [The Lost Symbol - uk]». Краткое содержание книги:
Роберта Ленґдона, символознавця з Гарварда, терміново запрошують прочитати лекцію в будинку Капітолію у Вашинґтоні. Але замість витонченої публіки професор знаходить п'ять таємничих символів, витатуйованих на відрізаній руці його наставника, масона Пітера Соломона. Ленґдон опиняється у центрі подій за лаштунками одного із найвпливовіших міст Америки. Усе, що здавалося знайомим, перетворилося на повний тіней таємний світ, у якому масонські секрети та до того невідомі одкровення неначе ведуть до однієї надзвичайної та неможливої правди.
Інколи потрібно змінити лише кут зору, щоби побачити світло.
— А звідки мені знати, що ви не привезете на хвості копів?
— Я не можу ризикувати і грати у подвійну гру. Життя Пітера — не єдиний козир у ваших руках. Я чудово знаю, що сьогодні поставлено на кін.
— Ви прекрасно розумієте, — сказав голос у телефоні, — що коли я відчую на майдані Франкліна хоч найменший натяк на чиюсь присутність, окрім вашої, то просто поїду далі і тоді від Пітера Соломона й сліду не залишиться. І, звісно, це буде найменшою вашою бідою.
— Я приїду сам, — похмуро запевнив Беламі. — Коли ви передасте мені Пітера, я дам вам усе, що потрібно.
— Зустрінемося посеред майдану, — відповів чоловік. — Мені знадобиться принаймні двадцять хвилин, щоб туди дістатися. Раджу почекати на мене стільки, скільки доведеться.
І телефон замовк.
А кімната одразу ж ожила: Сато викрикувала накази, а оперативники, схопивши свої рації, рушили до дверей.
— Мерщій, мерщій!
У цьому хаосі Ленґдон зиркнув на Беламі, чекаючи від нього хоч якогось пояснення, що насправді відбувалося сьогодні, але Архітектора вже хутко повели до дверей.
— Мені треба побачитися з братом! — скрикнула Кетрін. — Ви мусите нас відпустити!
Сато підійшла до Кетрін впритул.
— Я нічого не мушу, міс Соломон. Второпали?
Та Кетрін наполягала на своєму, з викликом прошиваючи поглядом маленькі чорні очиці японки.
— Міс Соломон, моїм першочерговим завдання є затримання отого чоловіка на майдані Франкліна, а ви залишитеся тут з одним із моїх помічників, поки я не виконаю це завдання. Тоді — і лише тоді — ми займемося вашим братом.
— Ви не розумієте однієї важливої обставини, — заперечила Кетрін. — Я достеменно знаю, де живе цей чоловік. Це за п'ять хвилин їзди звідси, у районі Калорама-Гайтс, і в його помешканні можна знайти докази, які вам допоможуть! До того ж ви сказали, що не хочете розголосу. Хтозна, що почне говорити Пітер, коли його стан стабілізується.
Сато міцно стиснула губи, вочевидь зважуючи почуте. Надворі завила турбіна гелікоптера, розкручуючи лопаті. Сато насупилася і повернулася до одного з підлеглих.
— Гартмане, беріть «ескаладу» і везіть міс Соломон та містера Ленґдона до Калорама-Гайтс. Пітер Соломон нікому й нічого не мусить розповісти. Зрозуміло?
— Так, пані, — відказав агент.
— Зателефонуйте мені, коли будете на місці. Скажете, що там знайшли. І не випускайте цих двох з очей.
Агент Гартман коротко кивнув, витягнув ключі від джипа і рушив до дверей. Кетрін поспішила слідком за ним, а Сато обернулася до Ленґдона і кинула:
— Невдовзі побачимося, професоре. Знаю — ви вважаєте мене ворогом, але це зовсім не так. Негайно вирушайте до Пітера. Справу ще не завершено.
А поруч із Ленґдоном за кавовим столиком тихо сидів настоятель Геловей. Його руки знайшли кам'яну піраміду, яка й досі стояла перед ним у розкритій професоровій сумці. Старий священик пробігся пальцями по досі теплій кам'яній поверхні.
Ленґдон спитав у нього:
— Отче, а ви поїдете побачитися з Пітером?
— Я вам лише заважатиму. — Геловей прибрав руки і застебнув сумку над пірамідою. — Я залишуся прямо отут і молитимуся за одужання Пітера. Ми зможемо поговорити опісля. Але коли ви покажете Пітерові піраміду, то передасте йому дещо від мене, добре?
— Звісно, — відповів Ленґдон, надіваючи сумку на плече.
— Передайте йому ось що. — Отець Геловей прокашлявся: — Масонська піраміда завжди зберігала і зберігає свою таємницю... по-справжньому і щиро.
— Не розумію.
Старий підморгнув йому невидючими очима.
— Просто перекажіть оце Пітерові. Він зрозуміє.
І настоятель Геловей злегка вклонився та почав молитися.
Спантеличений Ленґдон залишив його і поквапився до авто. Кетрін уже вмостилася на передньому сидінні «ескалади» і розповідала агентові, куди їхати. Ленґдон сів на заднє сидіння і не встиг зачинити дверцята, як гігантське авто зі швидкістю реактивного літака рвонуло галявиною і помчало до Калорама-Гайтс.
РОЗДІЛ 93
Майдан Франкліна розташований у північно-західному секторі центральної частини Вашинґтона поміж вулицями К і Тринадцятою. Довкола нього зосереджені численні історичні споруди, найвідомішою з яких є школа Франкліна, з якої Александр Грехем Белл 1880 року надіслав своє перше бездротове радіоповідомлення.
Здійснивши свою подорож від Національного собору за якихось кілька хвилин, гелікоптер UH-60 швидко наближався до майдану із заходу. «Маємо ще багато часу», — подумала Сато, вдивляючись униз, у майдан Франкліна. Вона знала, що її людям важливо зайняти позиції непоміченими ще до того, як з'явиться їхня ціль. «Він сказав, що прибуде сюди не раніше, ніж за двадцять хвилин».