ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
Корпорація з розробки програмного забезпечення Autodesk так і працює. Її інструментарій наступного покоління застосовують для так званого генеративного дизайну. Інженер, архітектор чи розробник продукту стикається з низкою обмежень: функціональність, вартість, матеріали. А от хмарний генетичний алгоритм (примітивний вид штучного інтелекту) пропонує сотні, ба навіть тисячі варіантів подолання таких обмежень. У ході ітеративної розробки гібрид людини й машини винаходить досі не бачені речі, про які раніше ніхто й не мріяв446.
Мабуть, найцікавіше, що обчислювальна потужність сприяє відкриттю кардинально нових форм, матеріалів і процесів. Наприклад, Arup, архітектурна й інженерна компанія світового рівня, похвалилася, що за допомогою найсучасніших технологій розробила запчастину, яка є удвічі меншою, ніж раніше, вимагає удвічі менше матеріалу, зате здатна витримувати ті самі навантаження447. Кінцевий результат машинної розробки перевершує можливості людини.
Нові підходи до розробки, нові матеріали і нові види виробництва дадуть змогу створювати нові вироби — такі ж дивовижні, якою була 1889 року Ейфелева вежа. Може, колись ми справді збудуємо казковий ліфт у космос, як у фантастичних романах, чи високошвидкісний транспорт Hyperloop, про який мріє Ілон Маск?
Об’єднавши зусилля з новітніми технологіями, люди спроможні творити дива. Ведеться робота над тим, щоб посилити людське тіло й розум новими органами чуття. Хоча GPS уже доповнює чуттєвий досвід людини, нехай і досі лишається на зовнішніх пристроях. Може, колись ми запустимо в кровоносну систему наноботів — мікроскопічні машини, які «ремонтуватимуть» організм? Тоді трансплантація органів і заміна шийки стегна, хай якими дивовижами вони видаються зараз, стануть технологіями вчорашнього дня. А може, ми досягнемо цього не за рахунок удосконаленої інженерії, а підемо слідами Лютера Бербанка? Адже нині в синтетичній біології й генній інженерії діється щось неймовірне.
Джордж Черч започаткував із колегами з Гарварду суперечливий десятирічний проект, щоб створити новий геном людини з нічого448. Проект Раяна Фелана і Стюарта Бренда «Оживити й відновити» (Revive and Restore) за допомогою генної інженерії має повернути генетичне різноманіття видам на межі зникнення. Можливо, одного дня науковці проекту повертатимуть вимерлі види до життя449. Такі технології, як CRISPR-Cas9, дозволять дослідникам редагувати ДНК у живих організмах450.
Ще одним напрямком є нейротехнології — безпосередня взаємодія техніки, людського мозку і нервової системи. Значного прогресу вчені досягли в розробці штучних кінцівок, які мають чутливість451 і якими можна керувати подумки452. Ще далі просунувся Браян Джонсон — засновник компанії Braintree, яка спеціалізується на онлайн-платежах і була продана PayPal за 800 мільйонів доларів. Виручені з продажу кошти Джонсон вклав в інноваційну компанію: розробляє мозковий імплант пам’яті і прагне побороти хворобу Альцгеймера453. Браян переконаний, що нейробіології час вилізти з лабораторій та здійснити підприємницьку революцію — не лише «ремонтувати» пошкоджений мозок, а й посилювати людський інтелект454.
Браян — далеко не єдиний підприємець, що серйозно взявся за нейротехнології. Томас Ріардон, який створив браузер Microsoft, славнозвісний Internet Explorer, полишив компанію, щоб здобути ступінь доктора наук з нейробіології. 2016 року він став співзасновником компанії CTRL-Labs, яка має розробити перший споживчий нейрокомп’ютерний інтерфейс. В емейлі Ріардон писав мені: «Кожний цифровий досвід може і має керуватися нейронами, які обробляють мозкові сигнали; нейронами, які надсилають сигнали безпосередньо нашим м’язам. [Ось таке блискуче поєднання нейробіології та інформатики]. Ядро нашої праці міститься в моделях машинного навчання, які розпізнають біофізичні сигнали — так, навіть на рівні окремих нейронів — і дають нам контроль над цифровим досвідом».
До когорти приєднався Ілон Маск 2017 року, коли заснував компанію Neuralink. За словами Маска, компанія «прагне років за чотири вивести на ринок технологію, яка дасть бій серйозним пошкодженням мозку, спричиненим інсультом, раковими пухлинами чи вродженими патологіями»455. Однак Тім Урбан, автор блогу «Чекати, але чому?» (Wait But Why), який багато пише про роботу команди Neuralink, пояснив: «Коли Ілон засновує компанію, зазвичай її першочерговою стратегією є створення сірника, який запалить індустрію і спонукає людство працювати у відповідному напрямку»456. Коли хтось доводить, що можна створити рентабельний і життєздатний бізнес у невипробуваній галузі, усі інші хапаються за нову можливість. Отож, так само як Браян Джонсон, Ілон хоче побудувати не просто компанію, а нову індустрію.