Перспективи Української Революції

Ця концепція неґативно ставиться до суті визвольних змагань України й інших народів, тобто до їх прагнення до повної державної самостійности і повної ліквідації будь-якої залежности від Москви. Ця концепція вимагає від нас зречення цієї основної цілі, зведення наших змагань тільки до протирежимної боротьби і фактичного підчинення вимогам московських еміграційних імперіялістів для втримання України й інших народів у рамцях російської імперії. Це не ті самі вимоги, які кожна московська імперська система, від царату до большевизму, накидала нам засобами найстрашнішого терору. Через свою непокірність ворожим намаганням і незламне прямування до волі й державної незалежності! Україна принесла і далі приносить найбільші жертви.

І тепер американські чинники, які підтримують стремена московським імперіялістам, приходять з тими ж самими вимогами. Приходять ніби як приятелі, обіцяють допомогу у протибольшевицькій визвольній дії, але вимагають зречення з властивих цілей визвольної боротьби. Це так само, якби людині, яка бореться з життєвими злиднями, хтось пропонував достатки під умовою, що вона позбавить себе життя. Інакше не можна цього розцінювати. Бо співдія з московським імперіялізмом на базі тільки протирежимної боротьби, при поминенні справи державної незалежности України, означала б відступлення від головних цілей і суті визвольних змагань.

На це український визвольно-революційний рух не піде ніколи й за жодних умов. Він не зрадить прапора і цілей вікових змагань України, яке коштує українській нації стільки жертв. Не піде тому, що мета і шлях визвольних змагань України визначується тільки волею і життєвими потребами української нації, а не міжнародньою коньюнктурою, ані бажаннями чи впливами зовнішніх сил. Якщо б український нарід був податливий на натиск чи на різні примани і мав капітулювати перед московським імперіялізмом, то передусім припинив би боротьбу з большевицькою формою того імперіялізму для уникнення, чи бодай зменшення страшних жертв і переслідувань. А всім, що цікавляться тим, пов'инно б бути відомим, що в Україні, на Кавказі, в Туркестані і в інших країнах з самостійницькими змаганнями, большевицький терор і винищування були і є без порівняння гірші ніж у Московщині, через ворожнечу між московським імперіялізмом і непокірними національно-самостійницькими прагненнями тих народів. Тож примирення з тим імперіялізмом у підбольшевицькій дійсності було б скорше зрозумілим, ніж за американськими принадами.