Десяте Правило Чарівника, або Фантом
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Десяте Правило Чарівника, або Фантом». Краткое содержание книги:
І одного разу страшне дійсно сталося. Келен Амнелл, дружина легендарного Річарда Сайфера, лорда Рала, Шукача Істини, прокинулася, не пам'ятаючи нічого, крім свого імені.
Відтепер вона — найнебезпечніша з усіх людей, та, від кого залежить — бути чи не бути цьому світу. І щоб врятувати її і не допустити прийдешнього Хаосу, Мороку і Безумства, Річарду належить серед незліченних небезпек пізнати самі темні таємниці Десятого Правил Чарівника …
Він сказав мені, що, якщо Господар коли-небудь вимовить ці слова, це означає, що це той самий єдиний і йому я повинна дещо повідомити.
Річард відчув, що все його волосся, навіть на руках, стало сторчма.
— Ти переправила кудись Магду Сірусом, чи не так?
— Так, Господар. Після цього я ніколи не бачила Бараха. Але перш, ніж повідомити мені, що колись хтось скаже ці слова, він передав мені послання.
— Він залишив послання? — Коли вона кивнула, він махнув рукою. — Так давай же?
— «Мені шкода. Я не знаю відповідей, які врятують тебе. Якби вони у мене були, будь ласка, повір, я дав би їх негайно ж. Але я знаю, в тебе є добро. Я вірю в тебе. Я впевнений, що в тобі є те, що потрібно для успіху. Будуть часи, коли ти станеш сумніватися в собі. Не здавайся. Пам'ятай, що я вірю в тебе, я знаю, що ти зможеш виконати свій обов'язок. Ти рідкісний чоловік. Вір у себе. Знай, я вірю, що ти — єдиний, хто може це зробити».
Річард завмер, сидячи. У його голові ці слова відгукнулися луною. Слова нагадали йому щось віддалене.
— Я чув майже ті ж слова раніше.
Сильфіда ковзнула трохи ближче, вираз її обличчя став більш натягнутим.
— Невже?
Річард сконцентрувався, перебираючи події в своїй пам'яті, намагаючись згадати… І він згадав. Відразу після того, як Шота розповіла йому про Бараха. Перед самим від'їздом, вона сказала йому ці самі слова. У словах сказаних Шотою було щось, що неясно відгукнулася в його пам'яті.
— Це була відьма, Шота, — Річард, насупився, пригадуючи. — Вона сказала мені ці слова.
Сильфіда відсунулася.
— Господарю, мені шкода. Ви не пройшли випробування.
Річард кинув на неї погляд.
— Якого випробування?
— Випробування, влаштованого Вам Барахом. Я шкодую, але Ви не пройшли його випробування. Більше я Вам нічого не можу сказати.
Не сказавши більше ні слова, Сильфіда раптово зникла в чорній кам'яній дірці.
Річард кинувся на живіт, схилившись у отвір.
— Ні! Почекай! Не йди!
Порожня, чорна шахта відгукнулася луною його власного голосу. Сильфіда зникла. Не маючи дару, він ніяким чином не міг повернути її.
Ніккі почула м'який стукіт у двері. Зедд глянув у той бік, але не встав. Кара, пильно дивилася у вікно зі складеними позаду руками, озирнулася через плече. Ніккі, що знаходилася ближче всіх до дверей, відчинила їх. Слабке полум'я лампи, що стояло на столі не в змозі було вигнати морок з кімнати, але його вистачило, щоб відкинути теплий відблиск світла на обличчя високого пророка.
— Що відбувається? — Низьким голосом запитав Натан. Він підозріло глянув на людей, що знаходилися в кімнаті. — Рікка повідомила мені тільки, що повернулися ви з Карою, і Зедду негайно знадобилося зустрітися зі мною.
— Все вірно, — сказав Зедд. — Зайди, будь ласка.
Пройшовши під похмуру кімнату, Натан озирнувся навколо.
— Де Річард?
Ніккі проковтнула клубок у горлі.
— Він не повернувся з нами.
— Не повернувся? — Він помовчав, суворо подивившись Ніккі в обличчя. — Добрі духи…
Зедд, що сидів біля краю ліжка Джебр, не підняв очей. Джебр перебувала без свідомості. Коли вони спробували закрити їй очі, її повіки відкривалися знову. Нарешті вони кинули свої спроби і залишили її лежати зі спрямованим у стелю поглядом.
Зедд вже підлікував її зламану ногу, як тільки зміг. Їй дуже пощастило, що Кара виявилася не тільки швидкою, але й сильною, тому вона змогла схопити Джебр за ногуу якраз в той момент, коли та всім тілом рухнула назовні з балкона. Однак, під дією сили інерції, провидицю потягнуло вниз, під балкон, вона вдарилася ногою об опорний підкіс і зламала її. Ніккі вважала, що в момент падіння жінка вже була без свідомості.
Перелом виявився важким. Зедд негайно зайнявся ним, але через незвичайний стан, в якому перебувала Джебр, він не зміг вилікувати перелом. Все, що йому вдалося зробити, це накласти на ногу шину, і застосувати свій дар, щоб сприяти початку загоєння. Коли вона, нарешті, прокинеться, він зможе закінчити лікування. Якщо тільки вона прокинеться. У Ніккі були свої сумніви на цей рахунок.
Ніккі знала, що зламана нога Джебр була найменшою з проблем цієї жінки. Незважаючи на всі їхні спроби, вони не змогли вивести її з несвідомого стану. Пробував Зедд. Пробувала Ніккі. Вона навіть пробувала застосувати небезпечну магію, яка використовує Магію Збитку. Зедд спочатку був проти цього, але коли Ніккі зіштовхнула його з суворою реальністю альтернативи, він неохоче погодився.
На жаль, не допомогло навіть це. Свідомість Джебр була для них закрита. Яка б не була та магія, яку відьма застосувала до Джебр, вони не могли подолати її. Як би там не було, вплив на Джебр чужої магії здававася Ніккі незворотнім. Якби вони знали його природу, то, можливо, у них був би шанс порушити заклинання, але його джерело не був їм відоме.