Повна академічна збірка творів

ЗЛТВОрЙіШСА КТО/ИХ.

278 Можливо, це парафраза Четвертої книги царств 22: 17. Пор.: й р^жжетсА йрость /иоа Hd /И^СТО сїе й не оугЗснетъ.

279 Очевидно, це парафраза Книги Псалмів 64 (65): 10. Пор.: р^ЬкЗ вжїа нлпо/іниса вбдъ.

280 Очевидно, це парафраза Книги пророка Даниїла 6: 27. Пор.: творйтъ ^нЗ/Иєнїа й чХдесЗ Hd невеей Й Hd ЗЄ/И/іЙ.

281 Параклит (гр. ПаракАцхос;) - назва Святого Духа (див.: Євангелія від св. Івана 14: 26; 15: 26; 16: 7). По-слов'янському слово Параклит тлумачиться як "Утѣшитель або призваный" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 442]. Оріген (Про першооснови, II, VII, 4) пояснював це слово так: "...Параклит означає Втішитель. Адже той, хто вдостоївся участі у Святому Дусі, той, пізнавши невимовні таємниці, поза сумнівом, одержує втіху й сердечну радість. Коли, за вказівкою Святого Духа, він пізнає основу всього, що відбувається, - тобто чому та як це відбувається, - то, звісно, його душу вже ніщо не буде непокоїти, і вона не прийме в себе жодної печалі..." [Ориген. О началах. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 146-147].

282 Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 62: 6. Пор.: нл стѣнЗ^ъ твой^ъ, іер/ій/ие, ПрнетЗвИ^Ъ СТрЗжЫ весь день Й ВСЮ нбфЬ, йже ДО КОНцЗ не Пре/ИО/ІКнХтЪ ПО/ИИнЗк>фЄ гда.

283 "Амосовим сином" у Біблії називають пророка Ісаю.

284 Сковорода має на думці слова: Nd стрЗжи /иоей стЗнХ (Книга пророка Аввакума 2: 1).

285 Можливо, Сковорода має на думці слова: йкш й/ИА іїліашн йкш жйвъ, 3 /иертвъ єсй (Апокаліпсис 3: 1).

286 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 104 (105): 18. Пор.: же/і^^о пройде дХшЗ grun.

287 Пор., наприклад: сЬдацша во Т/иѣ й с^ни С/иертн^й (Книга Псалмів 106 (107): 10).

288 Пор., наприклад: йкш й^веннїи спацпи во грбвѣ (Книга Псалмів 87 (88): 6).

289 Фраза с^/ИА dBpdd/И/іе кілька разів зринає в Біблії, уперше - в Книзі Псалмів 104 (105): 6.

290 Євангелія від св. Матвія 1: 20.

291 Трохи неточна цитата з П'ятої книги Мойсеєвої: Повторення Закону 34: 7. Пор.: не ШТе/ИН^СТ^Ь ОЧИ ЄГШ, НИ ЙсТ/Г^СТа оустнѣ ЄГШ.

292 Очевидно, це парафраза Євангелії від св. Матвія 11: 7. Пор.: трость ли в^тро/иъ

КО/1ЄВ/1Є/И X.

293 Книга Псалмів 29 (ЗО): 10.

294 Фраза водл /ИИ/ИотєкХцма зринає в Книзі Псалмів 57 (58): 8.

295 Старі українські богослови зазвичай стверджували, що людське тіло складається з чотирьох першостихій. Як писав, наприклад, Кирило Ставровецький, людина створена Богом із "двох бытностей розных: тѣло видимоє з чотырох елементов составленно: плоть от землѣ, кров от воды, дьіханіє от воздуха, теплота от огня, - душа же невидимая, разумная и несмертелная, дуновенієм Божіим в тВло вложена" [Транкеіліон-Стаеро-вецький К. Зерцало богословіи. - Унів, 1692. - Арк. 38]. Щоправда, могли бути й більш барвисті описи. Скажімо, в апокрифічному «Слові святого Мефодія Патарського» сказано таке: "И в шестой день сотворил Бог человѣка от осми частей: тВло от персти, мысль от облака, кости от каменя, кров от Чермного моря, очи от солнца, дьіханіє от вѣтра, теплота от огня, а душу сам Бог вдохнул и оживил єго" [Памятки українсько-руської мови та літератури. Апокрифи і легенди з українських рукописів / Зібрав, упорядкував і пояснив І. Франко. - Львів, 1896. -Т. 1. - С. 27].