Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
262 Парафраза Книги Псалмів 38 (39): 6. Пор.: овлче всачєскла сХетл всакъ че/іов^къ живвш.
263 Парафраза Першого послання св. ап. Павла до коринтян 15: 55. Пор.: Гд^ ти, С/иерте, жало-, гд^ ти, Зде, повидл;
264 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 119 (120): 2. Пор.: Гди, й^вЗви дХшХ /його СЗ оустенъ непрЗведны^ъ.
265 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 42 (43): 1. Пор.: СЗ іауыка не преподбвнл, СЗ чє/іов^кл непрЗведнл.
266 Парафраза Книги Псалмів 56 (57): 5. Пор.: азыкъ й^ъ /иечь остръ.
267 Книга Псалмів 5: 10. Див.: грбвъ СЗверстъ гортЗнь й^ъ.
268 Фраза йдъ Зспідовъ зринає в Книзі Псалмів 139 (140): 3 та в Посланні св. ап. Павла до римлян 3: 13.
269 Очевидно, Сковорода має на думці слова: Жало же С/иерти гр^ъ (Перше послання св. ап. Павла до коринтян 15: 56).
270 Парафраза Книги Псалмів 9: 28. Пор.: под азыко/ИЪ grw трХдъ й болінь.
271 Можливо, Сковорода має на думці слова: н^сть живбтъ grw въ чис/гЬ животЗ (Книга Ісуса, сина Сирахового 40: ЗО).
272 Очевидно, це парафраза Книги пророка Захари 3: 2. Пор.: да злпретйтъ гдв тевѣ, дїаволе.
273 Можливо, це парафраза Книги пророка Ісаї 19: 15. Пор.: єже вві еотворй/іо Г/ілвХ й
ШШИБЪ.
274 Можливо, Сковорода має на думці слова: пройде /иечь дЗже до дХшй й^ъ (Книга пророка Єремії 4: 10).
275 Парафраза Книги Псалмів 121 (122): 6. Пор.: Вопросйте же иже ш /ийрѣ іер/ій/Иа.
276 Сковорода має на думці слова: Воспого ннѣ во^/імв/ієнно/иХ п^снь (Книга пророка Ісаї 5: І)-
277 Неточна цитата з Книги пророка Єзекіїля 33: 22. Пор.: й СЗвер^ішАСА оустЗ /Иоа не
ЗЛТВОрЙіШСА КТО/ИХ.
278 Можливо, це парафраза Четвертої книги царств 22: 17. Пор.: й р^жжетсА йрость /иоа Hd /И^СТО сїе й не оугЗснетъ.
279 Очевидно, це парафраза Книги Псалмів 64 (65): 10. Пор.: р^ЬкЗ вжїа нлпо/іниса вбдъ.
280 Очевидно, це парафраза Книги пророка Даниїла 6: 27. Пор.: творйтъ ^нЗ/Иєнїа й чХдесЗ Hd невеей Й Hd ЗЄ/И/іЙ.
281 Параклит (гр. ПаракАцхос;) - назва Святого Духа (див.: Євангелія від св. Івана 14: 26; 15: 26; 16: 7). По-слов'янському слово Параклит тлумачиться як "Утѣшитель або призваный" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 442]. Оріген (Про першооснови, II, VII, 4) пояснював це слово так: "...Параклит означає Втішитель. Адже той, хто вдостоївся участі у Святому Дусі, той, пізнавши невимовні таємниці, поза сумнівом, одержує втіху й сердечну радість. Коли, за вказівкою Святого Духа, він пізнає основу всього, що відбувається, - тобто чому та як це відбувається, - то, звісно, його душу вже ніщо не буде непокоїти, і вона не прийме в себе жодної печалі..." [Ориген. О началах. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 146-147].
282 Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 62: 6. Пор.: нл стѣнЗ^ъ твой^ъ, іер/ій/ие, ПрнетЗвИ^Ъ СТрЗжЫ весь день Й ВСЮ нбфЬ, йже ДО КОНцЗ не Пре/ИО/ІКнХтЪ ПО/ИИнЗк>фЄ гда.
283 "Амосовим сином" у Біблії називають пророка Ісаю.
284 Сковорода має на думці слова: Nd стрЗжи /иоей стЗнХ (Книга пророка Аввакума 2: 1).
285 Можливо, Сковорода має на думці слова: йкш й/ИА іїліашн йкш жйвъ, 3 /иертвъ єсй (Апокаліпсис 3: 1).
286 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 104 (105): 18. Пор.: же/і^^о пройде дХшЗ grun.
287 Пор., наприклад: сЬдацша во Т/иѣ й с^ни С/иертн^й (Книга Псалмів 106 (107): 10).
288 Пор., наприклад: йкш й^веннїи спацпи во грбвѣ (Книга Псалмів 87 (88): 6).
289 Фраза с^/ИА dBpdd/И/іе кілька разів зринає в Біблії, уперше - в Книзі Псалмів 104 (105): 6.
290 Євангелія від св. Матвія 1: 20.
291 Трохи неточна цитата з П'ятої книги Мойсеєвої: Повторення Закону 34: 7. Пор.: не ШТе/ИН^СТ^Ь ОЧИ ЄГШ, НИ ЙсТ/Г^СТа оустнѣ ЄГШ.
292 Очевидно, це парафраза Євангелії від св. Матвія 11: 7. Пор.: трость ли в^тро/иъ
КО/1ЄВ/1Є/И X.
293 Книга Псалмів 29 (ЗО): 10.
294 Фраза водл /ИИ/ИотєкХцма зринає в Книзі Псалмів 57 (58): 8.
295 Старі українські богослови зазвичай стверджували, що людське тіло складається з чотирьох першостихій. Як писав, наприклад, Кирило Ставровецький, людина створена Богом із "двох бытностей розных: тѣло видимоє з чотырох елементов составленно: плоть от землѣ, кров от воды, дьіханіє от воздуха, теплота от огня, - душа же невидимая, разумная и несмертелная, дуновенієм Божіим в тВло вложена" [Транкеіліон-Стаеро-вецький К. Зерцало богословіи. - Унів, 1692. - Арк. 38]. Щоправда, могли бути й більш барвисті описи. Скажімо, в апокрифічному «Слові святого Мефодія Патарського» сказано таке: "И в шестой день сотворил Бог человѣка от осми частей: тВло от персти, мысль от облака, кости от каменя, кров от Чермного моря, очи от солнца, дьіханіє от вѣтра, теплота от огня, а душу сам Бог вдохнул и оживил єго" [Памятки українсько-руської мови та літератури. Апокрифи і легенди з українських рукописів / Зібрав, упорядкував і пояснив І. Франко. - Львів, 1896. -Т. 1. - С. 27].