Теорія права і держави: Підручник.
- Автор: Скакун Ольга Федорівна
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Алерта
- ISBN: 978-617-566-012-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Теорія права і держави: Підручник.». Краткое содержание книги:
Для студентів, курсантів, магістрантів, аспірантів, ад’юнктів, викладачів навчальних закладів юридичного профілю, а також тих, хто цікавиться проблемами загального вчення про право і державу.
Об’єднання правових систем в один тип (сім’ю) можна робити на основі подібності в таких елементах:
1) генезис і еволюція права, ступінь рецепції римського права;
2) джерела права та їх ієрархія:
• первинні (настановні) - загальні принципи права, положення конституцій і конституційних актів;
• вторинні (ті, що конкретизують і розвивають первинні) - закон, нормативно-правовий договір, правовий прецедент, правовий звичай, релігійно-правовий текст; також методологічні підходи до їх тлумачення;
3) структура системи права - зміст основних галузей та інститутів права як результату базування на подібній юридичній доктрині;
4) юридична техніка - юридичні терміни, категорії, поняття, конструкції і види систематизації нормативно-правового матеріалу - інкорпорація, кодифікація, консолідація;
5) правозастосовна діяльність, насамперед судова, включаючи принципи судочинства як наслідок спільності ідеологій.
Наявність певних ознак, якими відрізняється одна група правових систем від іншої в межах конкретного типу (сім’ї), дає змогу розглядати їх як відносно самостійні.
§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу
На основі подібності вказаних вище елементів правові системи держав світу можна об’єднати у такі типи (сім’ї):
1. Романо-германський тип (сім’я) правових систем, або європейсько-континентальний; його називають ще нормативно-актним (країни континентальної Європи - Італія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін.).
У межах цього типу (сім’ї) правових систем виділяють два підтипи, або дві правові групи:
• романська (Франція, Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Італія, Португалія, Іспанія. Провідною в цій групі є національна правова система Франції);
• германська, або центральноєвропейська (Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін. Провідною в цій групі є національна правова система Німеччини).
2. Англо-американський тип (сім’я) правових систем, або судово-прецедентний (Англія, Ірландія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, деякою мірою - колишні колонії Британської імперії (нині 36 країн є членами Британської Співдружності) та ін.).
Усередині англо-американського типу (сім’ї) правових систем розрізняють два підтипи, або дві групи:
• англійське загальне право (Велика Британія); •американське право (США).
Окрім того, можливий поділ англо-американського типу (сім’ї) правових систем на дві групи:
• європейське загальне право (Велика Британія, Ірландія);
• позаєвропейське загальне право (США, Канада та ін.).
Право кожної країни поза Європою набуло широкої автономії в межах англо-американського типу (сім’ї) правових систем.
3. Змішаний тип (сім’я) правових систем, або конвергентний чи дуалістичний - виник на стику двох класичних сімей правових систем: романо-германської й англо-американської і має специфічні ознаки.
У межах цього типу (сім’ї) виокремлюються такі групи: •скандинавська, або північноєвропейська (Данія, Швеція, Норвегія, Ісландія, Фінляндія);
• латиноамериканська (Аргентина, Парагвай, Уругвай, Чилі та ін.).
4. Релігійний тип (сім’я) правових систем:
• мусульманське право;
• індуїстське право;
• іудейське (єврейське) право.
5. Традиційний тип (сім’я) правових систем:
• далекосхідна, або традиційно-ідеологічна, група (основні підгрупи - китайська, японська);
• африканська, або звичаєво-правова, група (країни Африки, Мадагаскар).
Соціалістичний тип (сім’я) правових систем у цілому пішов в історію (правові системи цього типу можна вивчати в ретроспективному плані), проте і сьогодні є низка правових систем (Куба, В’єтнам, КНДР), що зберегли соціалістичне забарвлення з внесенням новацій - більших або менших, залежно від держави. Це не означає, що з урахуванням «соціалістичного» забарвлення їх не можна віднести до класично усталених типів правових систем. За справедливою думкою К. Цвайгерта і X. Кьотца, різні системи права, незважаючи на відмінності в історичному розвитку, доктринальних поглядах і стилі практики, дуже часто вирішують ті самі проблеми, аж до окремих дрібниць, - однаково[40].
Україна (як Росія і Білорусь) може бути віднесена до східноєвропейської групи романо-германської сім’ї правових систем[41].
Крім правових систем держав світу можна виділити правові системи внутрішньодержавних утворень (Фарерські острови у складі Данії, Сардинія, Сицилія та інші автономії Італії тощо) і правові системи залежних територій (Британські Бермудські острови та ін.).
40
Цвайгерт К, Кетц X. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права. - М.: Международньїе отношения, 2000.- Т. 1.- С. 58-59.
41
Скакун О. Ф. Правова система України на правовій карті світу.- X.: Еспада, 2004.-С. 88-94.