Жахослов [збірник]

Враз глядач отямився і сів.

…і тоді доктор Орлов полоснув його скальпелем по грудях, верескливо загиготівши, наче сам Ґіньйоль. Удаваний поет – іще один підсадний актор! – розсміявся і заголосив водночас. Очі доктора Орлова палали від захвату. Медсестри перетворилися на гарпій і хижо впивалися в молодика своїми нігтями.

– Цей пацієнт безнадійний, – оголосив лікар.

Оркестр заграв похоронний марш у дусі канкану, і нещасного глядача – попри заперечливі крики, що він живий-здоровий, хіба що трохи поранений – заштовхали в труну. Морфо почав забивати віко цвяхами. Крики приглушено лунали зсередини.

Берма, знудьгована й забута, тремтіла в холодній воді.

– Хлопець став жертвою страшної хвороби, – проголосив доктор Орлов. – Треба негайно віддати його землі, перш ніж весь Париж зазнає цієї жахливої недуги. Носорожа лихоманка… тропічний вірус, що спричиняє викривлення черепа. Поверх nasum[63] з’являється помітний кістяний наріст, завдаючи пекельних мук і деформації, допоки смерть милостиво покладе край стражданням.

Ґіньйоль із тямущим виглядом кивав.

Ізсередини труни долинав стукіт.

Посеред стіни відчинився люк – готова могила – і Морфо з бригадою помічників опустили туди труну.

– Справді, я вже хочу на волю, – доносився голос поета з відчутним англійським акцентом. – Чуєте, цей жарт зайшов надто далеко. Я, звісно, був лише радий допомогти у вашій кумедній виставі, але… ви ж розумієте, тут дедалі важче дихати…

Ґіньйоль тим часом розважався грою в більбоке,[64] підкидаючи череп і ловлячи його на кістку. Морфо розхитував бак, намагаючись розворушити апатичних вугрів.

Молодий англієць продовжував говорити, дедалі частіше перериваючись… потім захрипів, а затим затих остаточно.

– Епідемію було попереджено, – сказав Ґіньйоль. – Дякувати небесам, керівництво подбало, щоб у нас був кваліфікований медичний персонал. Отже, повернімося до панночки з вуграми…