Комедії
- Автор: Аристофан
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Переводчик: Б. Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
Та ось він сам. Герою - двері отвором.
Входить, шкутильгаючи, Ламах. [79]
ЕКСОД
Ламах
1190 Ай-ай-ай-ай!
Нечувано страждаю! Ох, нещасний я!
Пробито списом... моє тіло... гину вже!
Та ждуть мене
Іще страшніші муки, -
Як тільки Дікеополь із тих ран моїх
І немочі
Та насміхатись буде.
З'являється Дікеополь з двома дівками.
Дікеополь
О ха-ха-ха!
Не груденята в тебе - спілі яблучка!
1200 Давай-но поцілуймось ніжно, золотце!
Цілуйте, не жартуйте, ніжно, з присмоком,
Бо келих свій
вже першим осушив я!
Ламах
Така-то доля в мене проклятущая,
гай-гай-гай-гай!
О рани, рани болісні!
Дікеополь
Ага, ага!
Як живеш, Ламашеньку!
Ламах
О горе мені!
Дікеополь
О лихо мені!
Ламах
Цілуєш мене?
Дікеополь
Кусаєш мене?
Ламах
1210 В бою від мене доля відвернулася! [80]
Дікеополь
(до дівок)
Пили, та й голова вам завернулася?
Ламах
Пеане мій, Пеане мій!
Дікеополь
Хіба ж сьогодні молимось Пеанові?
Ламах
Тримайте ногу! Ой нога, нога моя!
Дужче, ось отак держіть!
Дікеополь
Мене тримайте, любі, нижче пояса!
Дужче, ось так держіть!
Ламах
Здається, що від болю я блюватиму -
В мряці увесь тону.
Дікеополь
(до дівок)
Здається, вас на ложі обніматиму -
1220 В любощах весь тону.
Ламах
Несіть мене, не гаючись, до Піттала!
Повільно, обережно.
Дікеополь
Мене ж - до верховоди-виночерпія,
І міх звитяжний дайте!
Ламах
А вістря списа вражого пробило кістку наскрізь!
Дікеополь
Дивіться, келих вже сухий - звитяжцю
честь оддайте!
Хор
Дзвінкими трубами твою прославим перемогу! [81]
Дікеополь
І ще, погляньте, випив я вина міцного келих!
Хор
Хвала героєві, хвала! З мішком рушай в дорогу!
1230 А ми - позаду і тобі
Хвалу співатимем усі,
Тобі й твоєму міху!
Хор і актори залишають орхестру.
ПРИМІТКИ
Переклад вибраних комедій Арістофана зроблено на основі видань давньогрецького оригіналу, які належать А. Мейнеке (Лейпціг, 1860), І. ван-Левену (Лейден, 1893-1906), В. Кулону (Париж, 1946-1952) і Р. Кантареллі (Мілан, 1951-1954).
Нумерація рядків перекладу відображає традиційну нумерацію оригіналу. Через те фактична кількість рядків між десятками інколи - особливо це стосується хорових партій - може бути більшою або меншою десяти. У примітках подані найнеобхідніші пояснення до тексту. Цифри перед примітками означають відповідні рядки перекладу. Власні імена й географічні назви пояснені в окремому словнику.
«Ахарняни» - найраніша з комедій Арістофана, які дійшли до наших днів, і взагалі з усіх творів староаттичної комедії. Це п'єса суто політичного змісту, одна з ланок боротьби великого античного комедіографа за мир, яку він вів зі сцени під час Пелопоннеської війни - братовбивчої війни між Афінами і Спартою за гегемонію у Греції. Поставлена вона була на Ленеях (виноградарському святі на честь Діоніса) 425 р. до н. є. під ім'ям Кал-лістрата і здобула першу нагороду; друга нагорода була присуджена комедії Кратіна «Люди, які потрапили в бурю», третя - комедії Евполіда «Новомісяччя».
5. У комедії «Вавилоняни», поставленій у 426 р., була, слід гадати, сцена, в якій вершники змушували Клеона виблювати, тобто повернути хабаря в сумі 5 талантів, начебто одержаних Клео-ном від афінських союзників.
8. Вершники - другий за своїм політичним значенням майновий клас в Аттиці, противники війни зі Спартою.
11. Свій хор веди - формула офіційного дозволу на постановку драматичного твору.
[465]
21. За твердженням античних схоліастів (коментаторів), не бажаючих іти на народні збори громадян заганяли свіжопофар-бованим шнуром.
23. Притани - члени однієї з 10 секцій, що обиралася в кожній з 10 філ (на які поділялися Афіни) і керували по черзі народними зборами. Кожна філа обирала раду з 50 членів (буле), вищого адміністративного органу Афін.
44. «...де посвячено!'» - Перед будь-якою громадською справою (в даному випадку перед народними зборами) був звичай приносити богам жертву за її успіх, а кров'ю жертовної тварини скроплювали місце зібрання.
61. Од володаря - тобто від персидського царя. Арістофан у карикатурному світлі показує заходи афінської дипломатії будь-що заручитися у війні зі Спартою підтримкою іноземних держав, зокрема могутньої Персії.
100. Деякі вчені вбачають у цьому рядку пародіювання перської мови, інші твердять, що йдеться про справжню, хоча трохи й перекручену, персидську фразу, якої смисл такий: «Мудрий Ксеркс - афінському народу (привіт)». Персидським царем був тоді не Ксеркс, а Артаксеркс (465-424 рр. до н. є.).