Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Комедії - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Комедії

Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:

Арістофан
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980) 
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18 ... 114
Перейти на страницу:

повертаються з вантажем.

Ламах

Мені ще солі-кмину й часнику подай.

Дікеополь

1100 Мені дай шинку, бо часник приївсь мені.

Ламах

А ще сухої риби в листі фіговім.

Дікеополь

Мені - свинини кусень, я підсмажу там.

Ламах

Мені ще до шолому дві пір'їни дай.

Дікеополь

Мені - дроздів печених, ну і рябчиків.

Ламах

Красиве білосніжне пір'я струсьове!

Дікеополь

Красиве та рум'яне м'ясо рябчика!

Ламах

Не смій з моєї зброї насміхатися!

Дікеополь

А ти не смій дроздами любуватися!

Ламах

Подай і піхви для моєї китиці!

Дікеополь

1110 Для мене - заячини миску винеси. [75]

Ламах

А що, як міль поїла пір'я струсьове?

Дікеополь

А що, як до обіду з'їсти рябчика?

Ламах

Мене перекривляти смієш, Ламаха!

Дікеополь

Ну що ти, що ти! Ми з рабом поспорили:

Чи сарана смачніша, а чи рябчики.

(До раба, вказуючи на Ламаха).

Давай його спитаєм, він розсудить нас.

Ламах

Ти що, глузуєш?

Дікеополь

(до раба)

Сарани прихильник він.

Ламах

Гей, рабе, спис із дому ти неси сюди!

Дікеополь

Гей, рабе, кишку з кухні ти тягни сюди!

Ламах

1120 Зі списа зніму піхви.'

(До раба).

Помагай мені!

Дікеополь

(до раба)

І ти берись за кишку. Натягай її!

Ламах

А для щита підставку, рабе, винеси.

Дікеополь

Мені ж печеню на підносі винеси. [76]

Ламах

Дай щит горгоноверхий, загартований.

Дікеополь

Пиріг дай сироверхий, зарум'янений.

Ламах

Від жартів тих вже нудно людям робиться.

Дікеополь

Від пирога вже слинка людям котиться.

Ламах

Налий олії.

Раб поливає щит олією.

Бачу, наче в дзеркалі,

Старого, що плаксиво під батіг іде.

Дікеополь

1130 Налий-но меду.

Раб наливає мед у кухоль.

Бачу я: старий отой

У пику плюнув Ламаху з Горгоною.

Ламах

Неси сюди мій панцир, міцно кований.

Дікеополь

Готуй для мене келих - ним озброюся.

Ламах

Я ворогів у ньому нині битиму.

Дікеополь

Навперегони з нього нині питиму.

Ламах

І до щита підставку прив'яжи мені.

Дікеополь

А ти в корзину пірник уложи мені. [77]

Ламах

Беру я міх похідний і крокую вже.

Дікеополь

А я на плечі тільки плащ накину ще.

Ламах

1140 Ти щит бери, хлопчино, та й рушаємо.

Ще й сніг пішов. Прокляття! Ну й намокнемось!

Дікеополь

А ти бери корзину. Ну й насмокчемось!

Розходяться.

Корифей

Хай в щасливу годину рушає похід.

Але й різні шляхи ви обрали собі!

Тому - пити-гуляти, ввінчавши чоло,

А тобі - замерзати на чатах вночі,

а йому у той час -

Умлівати від любощів аж до зорі

З молодим прехорошим дівчатком.

СТРОФА IX

Перша половина хору

Хай Антімах,

син слинтяя,

горе-поет,

1150 Кепських пісень писака,

згине, скона,

Словом, нехай

Зевс його сам скарає.

Хором було

він керував

та й не вгостив

Нас, а прогнав, голодних.

Хотів би я, щоб перед ним,

Голодним, виплигнув з води

Вугор у саму миску, вже засмажений,

Та тільки руку як простягне він -

Хай пес вугра

1160 Забере - і драла. [78]

АНТИСТРОФА IX

Друга половина хору

Ось йому ця

помста одна,

Друга ж його

Хай уночі спіткає!

Йтиме назад

з кінних змагань,

Ледве живий, спітнілий, -

Саме тоді

П'яний Орест

Каменем хай

В пику йому затопить.

1170 За каменем нагнувшись, він

нехай наосліп зачерпне

Добрячу жменю з купки ще тепленької,

Тим «каменем» в Ореста кинувши,

Хай схибить він

і в Кратіна влучить.

ЕПІСОДІЙ ДЕСЯТИЙ

Вбігає слуга Ламаха.

Слуга Ламаха

Гей, хто там, хто там дома, слуги Ламаха!

Води, води нагрійте в баняку якім,

Готуйте мазі, полотно нарізуйте,

Скубіть овечу вовну, наготуйте ще

Тугих пов'язок: Ламах через рів стрибав

Та й на кола наткнувся, й ногу вивихнув,

1180 І головою вдарився об камінь він,

Аж від щита Горгона відвалилася.

А ще коли побачив, що на камені -

Й перо його найкраще, заволав герой:

«О сонце славне, світе мій! Востаннє вже

Вас бачу нині. Гасне зір. Нема мене...»

І з тим скотивсь в канаву, але знов ожив

І груди розпрямляє, ворогів жене,

Грозить їм списом, коле, переслідує.

1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18 ... 114
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)