Оголошено вбивство
- Автор: Кристі Аґата
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-0905-6
- Жанр: Классические детективы
Электронная книга - «Оголошено вбивство». Краткое содержание книги:
Тільки старенькій міс Марпл до снаги викрити загадкового постановника кривавої драми.
Цей роман для прихильників детективної методи уславленої міс Марпл — улюбленого проекту Аґати Кристі.
— Я це обов'язково візьму до уваги, сер, — сказав детектив-інспектор Кредок у своїй звичній формальній манері, і ніхто б ніколи не здогадався, що Дермот Ерік Кредок — хрещеник сера Генрі й перебуває у вельми дружніх взаєминах зі своїм хрещеним батьком.
Райдсдейл коротко виклав своєму другові суть справи.
— Я не став би сумніватися, що вони зберуться о пів на сьому, — сказав він. — Але звідки міг знати той швейцарець, що вони справді прийдуть туди? А крім того, звідки було йому знати, що вони матимуть на собі багато здобичі, якою він зможе поживитися?
— Двійко старомодних брошок, намисто з дрібних перлин, одна або дві дрібні банкноти — не більше, — замислено проказав сер Генрі. — Чи ця міс Блеклок не тримала вдома багато грошей?
— Та начебто ні, сер. Фунтів п'ять із невеличким лишком, так вона сказала.
— Атож, не густо, — прокоментував Райдсдейл.
— Тобто ви вважаєте, — сказав сер Генрі, — що того хлопця цікавив не грабунок, що він просто хотів улаштувати щось на зразок театральної вистави й потішитися нею. Що ж, це цілком можливо. Але як він примудрився сам застрелити себе?
Райдсдейл підсунув до себе аркуш паперу.
— Попередній медичний висновок. Постріл із револьвера був здійснений майже впритул, обпалив одяг… гм-м… нічого не вказує на те, що це було: нещасливий випадок чи самогубство. Він міг вистрелити в себе умисне або міг спіткнутися, впасти, і револьвер, який він притискав до себе, вистрелив… Імовірніше, сталося друге. — Він подивився на Кредока. — Ти повинен опитати свідків дуже ретельно й домогтися, щоб вони точно розповіли, що саме вони бачили.
Детектив-інспектор Кредок сумно промовив:
— Усі вони бачили не одне й те саме.
— Мене завжди цікавило, — сказав сер Генрі, — що саме бачать люди у хвилину крайнього збудження або нервової напруги. Що саме вони тоді бачать або — і це навіть цікавіше — чого вони не бачать.
— Які відомості про револьвер?
— Револьвер іноземного виробництва (ця модель досить поширена на материку), Шерц не мав дозволу мати зброю, і він її не задекларував, коли приїхав до Англії.
— Поганий хлопець, — сказав сер Генрі.
— Поганий з усіх поглядів. Отже, Кредоку, рушай до готелю «Роял Спа» і з'ясуй, що там можна довідатися про нього.
У готелі «Роял Спа» інспектора Кредока відразу провели до управителя.
Управитель, містер Роулендсон, високий і рум'яний чоловік із приємними манерами, прийняв інспектора Кредока зі щирою добродушністю.
— Я радий допомогти вам у всьому, у чому ми можемо, інспекторе, — сказав він. — Ця подія не перестає дивувати мене. Я ніколи б у це не повірив — ніколи. Шерц здавався мені звичайнісіньким і приємним хлопцем, надто далеким від мого уявлення про грабіжника або когось подібного.
— Як довго він працював у вас, містере Роулендсон?
— Я з'ясував це якраз перед вашим приходом. Трохи довше, як три місяці. Він мав дуже добрі рекомендації, мав усі потрібні дозволи і таке інше.
— І ви були цілком задоволені ним?
Не показуючи виду, Кредок відзначив, що Роулендсон витримав дуже тривалу паузу, перш ніж йому відповів:
— Цілком задоволений.
Кредок застосував прийом, який раніше завжди приносив йому успіх.
— Ні, ні, містере Роулендсон, — сказав він. — Ви сказали мені неправду, адже так?
— Ну, знаєте… — промурмотів дещо захоплений зненацька управитель.
— Ви мали з ним якісь проблеми. Що це було?
— У тім-то й лихо, що я не знаю.
— Але ви відчували, що проблеми були?
— Так… так… я відчував. Але нічого конкретного вам сказати не можу. Я не хочу, щоб ви записали мої припущення, а потім використали їх проти мене.
Кредок відповів йому приємною усмішкою.
— Я розумію ваші побоювання. Але ви даремно турбуєтеся. А мені конче треба скласти якесь уявлення про цього чоловіка, Шерца. Який він був? Ви його підозрювали — в чому?
Роулендсон знехотя відповів:
— Ну, знаєте, у нас раз або двічі виникала проблема з рахунками. Там було записано дещо таке, чого там не мало бути.
— Ви хочете сказати, що він завищував ціну на деякі послуги, не зазначені у прейскурантах готелю, і привласнював різницю, коли постояльці розплачувалися?
— Щось подібне… Точніше кажучи, він кілька разів виявив велику недбалість, і раз чи двічі йшлося про дуже велику суму. Відверто кажучи, я просив нашого бухгалтера перевірити його книги, запідозривши, що він удавався до зловживань, але хоч там і було виявлено кілька помилок і недбалостей, але в цілому каса виявилася в повному порядку. Тож я дійшов висновку, що, либонь, помилився у своїх підозрах.