Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг». Краткое содержание книги:
Скільки ще друзів і соратників належить втратити легендарному Річарду Сайфера, лорду Ралу, Шукачеві Істини?
Можливо, щось вирішить, нарешті, відкрита битва з безжальним Соноходцем Джеганем, що завойовує все нові землі і стверджує на них жахливу владу Темряви?
На це питання не можуть — або не бажають — відповісти сповідниці, для яких немає таємниць.
Значить, Річарду належить знов вийти на бій з повелителем Мороку — і в громі зброї і мовчанні полеглих пізнати Дев'яте Правило Чарівника …
З гучним лясканням долонею він рішуче прилаштував своє кістляве тіло на лаві, запросивши присісти Рікку. — Далі ти йти не можеш.
На її обличчі з'явився вираз похмурої рішучості, сині очі пильно дивились на чарівника.
— Щось дивне відбувається з книгами пророцтв. Це турбує вас вже багато днів. Ви навіть не їсте. Але найгірше, те, що в зникаючих пророцтвах — у всіх — йдеться про лорда Рала.
Це не було питанням, вона висловлювала свої думки. А він же вважав, що ніяк не виявляв свого занепокоєння. Ця дівчинка виявилася більш уважною, ніж він очікував. Хоча, можливо, він був занадто поглинений своїми думками, щоб помітити як пильно вона за ним спостерігає. У будь-якому випадку, це був тривожний знак — він був настільки заклопотаний, що навіть не побачив, наскільки його занепокоєння було очевидно для оточуючих.
— Я б сказав, що частково ти і права. Багато зі зниклих пророцтв говорять про Річарда. Але не думаю, щоб всі вони були пов'язані з ним. Наскільки я зміг зрозуміти, вони всі відносяться до часу після його народження. Однак це зовсім не означає, що всі пророцтва — про нього. Порожні сторінки в книгах дуже великі. А оскільки я не можу пригадати, про що йшлося у зниклих місцях, мабуть, немає ніякого способу зрозуміти, з чим пов'язане це явище.
— Але якщо зібрати воєдино те що збереглося, все ж можна зробити висновок що все це має відношення до лорда Рала.
І знову це було не питання, хоча і не твердження. Вона передбачала, висловлювала свої спостереження. Це була Морд-Сіт, що задає питання, що стосуються безпеки свого лорда Рала. Зедд ясно бачив, що вона не зовсім не налаштована вислуховувати ухильні пояснення.
— Повинен погодитись, що Річард, якщо не в центрі, то, принаймні, міцно пов'язаний з незрозумілими змінами в книгах пророцтв.
Рікка піднялася з лавки.
— Тоді зараз не час щось приховувати. Особливо від мене. Це ж вкрай важливо. Лорд Рал життєво важливий для всіх нас. Мова йде не просто про безпеку вашого онука, мова йде про майбутнє всього живого.
— Ну, я…
— Він важливий не тільки для вас, він для всіх нас багато значить. Що, якщо ви виявите щось важливе, а з вами щось трапиться? Тоді ми всі залишимося в невіданні. Ось що важливо. Це важливіше навіть, ніж усі ваші магічні таємниці.
Зедд уперся руками в стегна і відхилився назад, з хвилину розглядаючи її. Нарешті він нахилився до неї.
— Рікка, там є речі, про які не повинен знати ніхто. Для цього є дуже серйозні причини.
— Я не збираюся красти ваші скарби. Але якщо ви боїтеся, що я дізнаюся якісь таємниці, я життям своєї готова присягнутися, що збережу все в секреті. Якщо тільки не вважатиму за необхідне розповісти про все лорду Ралу.
— Справа не тільки в цьому. Багато предметів, що зберігаються в нижніх поверхах Замку Чарівників, неймовірно небезпечні для будь-кого, хто наблизиться до них.
— За межами Замку Чарівників теж є дуже небезпечні предмети. Ми більше не можемо дозволити собі розкоші зберігати таємниці.
Зедд пильно дивився в її очі. В одному вона була права. Якщо щось станеться, ця інформація помре разом з ним. Він завжди мріяв спокійно поговорити з Річардом, не поспішаючи передавати йому свої знання… Але часу завжди не вистачало. Та й це не мало критичного значення… поки не виникла проблема з книгами пророцтв. А тепер ці речі побачить не Річард.
— Що ж ви думаєте, чарівник? По-вашому, я тут же відправлюся в місто і почну направо-наліво розповідати про те, що я бачила? Та й кому я можу щось розповісти? Орден захопив більшу частину Нового Світу, всі, хто міг, покинули Ейдіндріл і втекли в Д'хару. Та й майбутнє Д'хари теж висить на волосині. Все наше майбутнє висить на волосині.
— Є причини, щоб деякі знання залишалися таємними.
— Але є причини і для того, щоб мудреці іноді ділилися своїми знаннями. Життя іноді змушує так чинити. Якщо таємне знання допоможе зберегти життя, його не можна приховувати. Особливо, якщо саме це знання теж може бути втрачено. І саме тоді, коли воно необхідне найбільше.
Зедд міцно стиснув губи, обдумуючи її слова. Він відкрив цю таємницю ще коли був зовсім хлопчиськом. За все життя він не говорив про це нікому. Ніхто не змушував його зберігати секрет — просто тому, що не підозрював про його обізнаність. Однак, він завжди здогадувався, що його випадкове відкриття не призначалося для загального відома. Були дуже серйозні причини зберігати цей секрет.
Але самої причини він не знав.
— Зедд, заради життя лорда Рала, заради блага всіх нас, дозвольте мені піти з вами.