Червоногрудка
- Автор: Несбё Ю
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5083-0 (Карта світу) 978-966-03-5684-9
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Червоногрудка». Краткое содержание книги:
— Зателефонуй Веберу, — сказав Харрі Халворсену, який щойно підійшов і тепер дивився на Юля, що висів у петлі. — Напевно, він скаже, що в нього завтра й так повно справ, але ти його заспокой, скажи, що тут нічого складного не передбачається. Евен Юль здогадався, хто вбив його дружину, і поплатився за це життям.
— І хто ж цей убивця? — запитав Волер.
— Точніше, ким він був. Він теж помер. Він називав себе Даніелем Гюдесоном і жив у голові в самого Юля.
Коли вони йшли коридором, Харрі попросив Халворсена передати Веберу, щоб той зателефонував, якщо знайде гвинтівку.
Харрі зупинився на ґанку і поглянув на вулицю. Дивно, у скількох сусідів раптом з’явилися невідкладні справи в саду. Зараз вони стояли навшпиньках і дивилися поверх загорож. Волер теж вийшов з будинку, став поряд з Харрі.
— Я не зовсім зрозумів, що ти там говорив, — сказав Волер. — Ти маєш на увазі, що цей тип скоїв самогубство через відчуття провини?
Харрі похитав головою:
— Ні, я маю на увазі те, що я сказав. Вони вбили один одного. Евен убив Даніеля, щоб зупинити його. А Даніель убив Евена, щоб той не виказав його. Цього разу їхні інтереси збіглися.
Волер кивнув, але з виразу його обличчя було видно, що він геть нічого не зрозумів.
— Цей старий мені здається знайомим, — сказав він. — Той, що живий.
— Ну, це батько Ракелі Фьоуке. Якщо ти, звичайно…
— Так, звичайно, вона працює в СБП. Разом з тобою.
— Закурити не знайдеться? — запитав Харрі.
— Ні, не знайдеться, — відповів Волер. — Усе подальше — на тобі, Холе. Я поспішаю, тому, якщо тобі потрібна допомога, скажи просто зараз.
Харрі заперечливо похитав головою, і Волер пішов до хвіртки.
— До речі, — сказав Харрі. — Якщо в тебе завтра немає ніяких важливих справ, то мені потрібен досвідчений поліцейський, який би за мене почергував.
Волер засміявся, не спиняючи крок.
— Треба буде лише координувати охорону мечеті в Ґрьонланні на час служби! — гукнув Харрі. — Я знаю, ти маєш до такого талант. Наше завдання — не дати бритоголовим побити мусульман, доки вони святкуватимуть Ід.
Уже дійшовши до хвіртки, Волер раптом зупинився:
— І відповідальним призначили тебе? — запитав він через плече.
— Я відповідаю за свою частину, — сказав Харрі. — Дві машини, четверо людей.
— І надовго?
— З восьмої до третьої.
Волер обернувся. Він широко усміхався.
— А знаєш що? — сказав він. — Я тут собі подумав. Якщо я відчергую за тебе, ми будемо квити. Чудово, я згоден.
Волер узяв під козирок, сів у машину й поїхав.
«Квити за що?» — подумав Харрі, прислухаючись до глухого відлуння ударів з тенісного корту. Але тут його думки обірвав дзвінок мобільного телефону. Цього разу на екрані був номер Ракелі.
ЕПІЗОД 92
— Це мені?
Ракель сплеснула руками і взяла букет ромашок.
— Не встиг до квіткового магазину, тож це квіти з твого саду. — Харрі переступив поріг. — Мм… пахне кокосом? Щось тайське?
— Так. Вітаю з новим костюмом.
— А що, помітно?
Ракель засміялася і провела рукою по вилозі піджака.
— Чудова шерсть.
— Супер-сто десять.
Харрі не мав ніякого уявлення про те, що таке «Супер-110». Костюм він купив зовсім випадково: ні з сього ні з того зайшов до модного бутика на Хегдехьоуґсвеєн перед самим закриттям. Там йому підібрали костюм (єдиний, який прийшовся до його довготелесої фігури). Звичайно, сім тисяч крон було набагато більше, ніж Харрі збирався витратити, але у своєму старому костюмі він виглядав би як актор погорілого театру. Отже Харрі, зажмуривши очі, розплатився кредитною карткою і постарався більше про це не думати.
Вони пройшли до їдальні. На столі було накрито обід на двох.
— Олег уже спить, — пояснила Ракель, перш ніж Харрі встиг її запитати.
Запало мовчання.
— Я не маю на увазі… — почала Ракель.
— Ні? — посміхнувся Харрі. Раніше він жодного разу не бачив, щоб Ракель червоніла. Він пригорнув її до себе, вдихнув свіжий запах її волосся і відчув, що вона злегка тремтить.
— Вечеря… — прошепотіла вона.
Харрі відпустив її, Ракель зникла в кухні. Вікно в сад було відчинене, і Харрі бачив, як у променях сонячного світла білими конфеті кружляють метелики, яких учора ще не було. У будинку пахло зеленим милом і вимитою дерев’яною підлогою. Харрі заплющив очі. Він знав: мине багато таких днів, перш ніж він забуде про тіло Евена Юля, що висить під стелею. Але зараз картинка трохи зблякла. Вебер з хлопцями не знайшли гвинтівку Меркліна, зате знайшли Бурре, собаку. Бурре знайшовся в холодильнику — з перерізаною горлянкою в мішку для сміття. А в ящику для інструментів — три ножі, на кожному — сліди крові. Харрі припустив, що одним з них було вбито Халлґріма Дале.