«Привид» не може втекти

Бадюк. В цей день частини Червоної Армії після навального просування вийшли до північно-східної околиці Сосновського і зав’язали бій з великими з’єднаннями гітлерівців. Удар радянських військ був несподіваний. В місті почалася паніка. Полковник Улінгер, який щойно повернувся з Берліна, попросив мене виїхати з ним на учбово-випробну базу абвер-частини, розташовану в Мисливському замку, щоб вивезти звідти деякі документи, а також цінності, які там зберігалися. Коли ми приїхали в замок, там уже господарювали есесівці. Керівника Русанівської учбово-випробної бази майора фон Бюлова ніде не було. В його кабінеті ми знайшли порожній сейф і попіл од спалених паперів. Полковник Улінгер нервував. Незадовго перед тим він признався мені, що підозрює фон Бюлова у зв’язках з американською розвідкою. Улінгера непокоїли головним чином фотодосьє особливої агентури, а також цілість так званих «синельниківських» брильянтів, які були у фон Бюлова. Його помічник сказав нам, що бачив майора з двома дівчатами з обслуговуючого персоналу у східній прибудові. Я добре знав замок. У східній прибудові був вхід до величезних підвальних приміщень, що являли собою справжній лабіринт. Ми не одразу знайшли там майора. Потім почули пістолетні постріли і жіночий крик. Фон Бюлова застали на місці злочину — він ще не встиг сховати пістолет. Біля його ніг лежали закривавлені дівчата. Їхні плаття, так само як і мундир майора, були в землі й пилюці. Фон Бюлов пробував чинити опір, але я обеззброїв його. На запитання, де фотодосьє і брильянти, фон Бюлов не відповів. Тоді Улінгер велів арештувати його, а сам заходився шукати тайник. Він не сумнівався, що майор сховав брильянти і негативи в підвалі. Та в цю мить прибіг абверівець і сказав, що російські танки прорвалися до Русанівки. Тікаючи з підвалу, я помітив, що одна дівчина ще жива. Я вирішив врятувати її. Мені пощастило винести її у двір, але там на мене накинулися два есесівці — їм було наказано розстріляти всіх дівчат з обслуговуючого персоналу. Одного есесівця я застрелив, а другого поранив. Потім знайшов підводу, поклав на неї дівчину і виїхав із садиби через господарчий двір. За годину я був уже в розташуванні танкової частини Червоної Армії, яка вела бій за Русанівку, і здав дівчину в медсанбат. Це була Ганна Щербак.

Адвокат Пославський. Рятуючи Ганну Щербак, ви вбили двох есесівських катів?

Бадюк. Одного вбив, другого — поранив.

Адвокат Пославський. А той другий, поранений, стріляв по вас?

Бадюк. Стріляв. Коли я виїжджав із садиби, по мені стріляли э кулемета.

Адвокат Пославський. Отже, рятуючи Ганну Щербак, ви ризикували власним життям?

Бадюк. Так. Мені було дуже шкода дівчини, і я не думав про себе.

Прокурор. Можна припустити, що Ганна Щербак допомагала майорові фон Бюлову сховати фототеку і брильянти?