У пошуках утраченого часу. Полонянка

Мушу ствердити, що мені видалися надто поважними і надто вразили мене, як доказ того, що вона сама полегшує мені оскарження, її слова: «Здається, вони запросили на сьогоднішній вечір мадемуазель Вентейль», на що я відповів якнайущипливіше: «Хіба ви казали мені, що спіткали пані Вердюрен?» Коли я помічав, що Альбертина перестає бути зі мною мила, то замість висловити свій жаль, я починав робити їй капості.