Основи кримінально-правової кваліфікації
- Автор: Навроцький В’ячеслав Олександрович
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Основи кримінально-правової кваліфікації». Краткое содержание книги:
Для науковців, студентів юридичних вищих закладів освіти, юристів-практиків.
Тому можна зробити висновок, що рецидив утворює лише вчинення нового умисного злочину, особою, яка має судимість на підставі вироку суду України.
Правила кваліфікації спеціального рецидиву
Кваліфікація рецидиву, в тому числі і спеціального, куди простіша, ніж інших видів множинності. Адже при цьому слід дати кримінально-правову оцінку лише другому (рецидивному) злочину. Перший же злочин, за який особа була засуджена, вже отримав свою оцінку у вироку суду. На відміну від вище розглянутих випадків, коли в ході кримінально-правової кваліфікації потрібно перевіряти законність та обґрунтованість рішень правозастосовних органів, якими особа притягалася до адміністративної чи інших видів юридичної відповідальності, вирок суду не піддається сумніву, оцінці, перевірці.
Спеціальний рецидив за чинним КК в усіх випадках виступає кваліфікуючою чи особливо кваліфікуючою ознакою. Тому кваліфікація злочину, ознакою складу якого є спеціальний рецидив, включає в себе встановлення ознак складу відповідного простого складу злочину.
Виходячи з викладеного, в ході кваліфікації рецидиву злочинів потрібно:
1) встановити, що особа вчинила новий злочин у період після вступу в силу вироку за раніше вчинений злочин і до погашення або зняття судимості за нього;
2) кваліфікувати новий (рецидивний) злочин — встановити наявність ознак складу простого злочину, врахувати положення КК про стадії вчинення злочину, форму співучасті та вид співучасника;
3) визначити, що раніше вчинений злочин, за який особа була засуджена, є таким, на який вказує диспозиція статті про рецидивний злочин;
4) остаточно кваліфікувати скоєне з врахуванням наявності спеціального рецидиву.
Пенітенціарний рецидив у КК
Пенітенціарний рецидив за чинним КК виступає ознакою основного (простого) складу злочину. Про те, що відповідальність за відповідний злочин настає при наявності такого рецидиву, можна зробити висновок з диспозиції статті Особливої частини КК — вона повинна містити вказівку, що злочин вчиняється в ході відбування строкового покарання, до якого раніше було засуджено особу. Як правило, це вказівка на суб’єкта злочину, яким виступає особа в період відбування покарання.
Таблиця: Вказівка на пенітенціарний рецидив у статтях Особливої частини КК
Стаття Особливої частини КК, її частина, пункт Злочин, ознакою складу якого є пенітенціарний рецидив Вказівка на пенітенціарний рецидив Ст. 390 Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі Особою, засудженою до обмеження волі (ч. 1) Особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд (ч. 2) Особи, засудженої до позбавлення волі, якій було дозволено короткочасний виїзд Ст. 391 Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи Особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі або у виді позбавлення волі... Ст. 392 Дії, що дезорганізують роботу виправних установ Особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі чи у виді обмеження волі Ст. 393 Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти Особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту... Ст. 394 Втеча із спеціалізованого лікувального закладуЗвертає на себе увагу, що для встановлення пенітенціарного рецидиву за що (за який саме злочин) засуджена особа, значення не має, в КК вказується (і то не в усіх випадках) хіба що вид покарання, в ході відбування якого вчинено рецидивний злочин.
Деякі з видів злочинів — пенітенціарного рецидиву — можуть бути вчинені лише в місцях відбування покарання (виправних установах).
Правила кваліфікації пенітенціарного рецидиву
Кваліфікація пенітенціарного рецидиву в цілому здійснюється так же, як і загального. Насамперед, вона включає в себе визначення статусу суб’єкта злочину як особи, яка відбуває покарання.
Важливо мати на увазі, що кримінальна відповідальність за злочин, який становить собою пенітенціарний рецидив, може наставати лише тоді, коли особа перебуває у місцях відбування покарання на законних підставах. На це звернув увагу Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови № 2 від 26 березня 1993 р. “Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушенням режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі”. Разом із тим, якщо особа, яка, наприклад, незаконно позбавлена волі, здійснює втечу з застосуванням насильства над вартою, то її дія кваліфікуються за відповідними статтями про злочини проти особи.