Вибрані твори
- Автор: Теліга Олена Іванівна
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-617-7173-01-3
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Вибрані твори». Краткое содержание книги:
Збірка призначена для студентів, викладачів, широкого кола зацікавлених осіб; може бути використана як посібник у школах і вищих навчальних закладах.
«Напередодні»
Коротка згадка про те, що страта відбулася «у шість двадцять п’ять» в поезії «Засудженим»... Деталі ці (інакше б вони не пасували до альбомної поезії) здебільшого салоново-кімнатного або літниськово-приміського характеру, але тим різкіше вони виділяються своєю конкретністю на тлі алегоричних загальників.
І з цим зв’язана дальша особливість поезії Олени Теліги, яку ми назвали б винятковою тверезістю поетичного мислення. Вона виявляється і в загальній поставі тем, і в деталях. Ось тема майбутнього повернення емігрантів на Батьківщину. Її розробляють звичайно в образах тріумфального походу, загальної радості... Олена Теліга побачила в ній суворі будні: зустріч чужих з чужими, зимними і ворожими душами на невпізнаній землі. Вона провиділа, що почуттям тієї миті будуть розпач і образа! Або з деталей: у той час, як наші «поети» вимахують класицистичними мечами, в Олени Теліги ви прочитаєте про «літаків непогамовний клекіт і у руках скажений скоростріл». І це так характеристично для її тверезого мислення!
Уміння сполучати конкретне з абстрактним вершини своєї майстерності досягає в «Вечірній пісні»:
Замкни у моїх долонях — конкретний образ;
Ненависть свою і гнів! — переключення на абстрактне;
Зложи на мої коліна — конкретний образ;
Каміння жорстоких днів. — абстрактна алегорія;
Тобі ж подарую зброю: — здавалося б, конкретний образ;
Цілунок гострий, як ніж. — переключення на абстрактне, хоч у суті справи саме образ попереднього рядка був абстрактною алегорією, а це — конкретна деталь прощання!
І вже тут видно, як будує Олена Теліга свій вірш. О, так, вона не ниже рядок за рядком, виливаючи свій настрій, вона будує вірш, як інженер. Про композицію Олени Теліги можна писати спеціально. Тут — тільки пара прикладів. Найпростіша будова — на контрастах. У поезії «Гострі очі» перша строфа — про гарячу безсонну ніч; друга — про врівноважений день; третя — закономірно дає узагальнення:
Складніше, коли поетка бере образи двох планів і проводить їх крізь усю поезію, чергуючи. У поезії «Без назви» перший і другий рядок кожної строфи дає образ почуттів авторки, а третій-четвертий — алегорію морської подорожі. Так само «Сьогодні кожний крок» будується на переплетенні образів весняної природи і образів кімнатно-салонового плану; в поезії «Літо» чергуються образи літнього краєвиду і алегоричного згоряння ліричної героїні вірша.
Вершиною поезій Олени Теліги буває звичайно їх кінцівка. В ній схрещуються образи різних планів і дається несподіваний поворот образу або узагальнення афористичного порядку. Кожна поезія Олени Теліги — в протилежність знову ж таки багатьом і багатьом писанням наших віршоплетів — закінчена, завершена, замкнена в собі. Її не можна ще продовжити. Вона має 12 або 16 рядків не тому, що далі не хотілося, не було настрою писати, атому, що саме цих 12 або 16 рядків вистачає і треба, щоб висловити те, що висловити треба. Зміст у Олени Теліги завжди знаходить свою, властиву йому форму.
Така ж чітка й ритмічна організація поезій Олени Теліги. Її рими вивірені, і вона не знає недбалих рим. Її улюблений розмір — п’яти- і шестистоповий ямб, з його карбованістю; якихось ускладнень симетричного типу вона уникає; трискладові розміри з їх нахилом до співучості їй майже зовсім чужі, а коли вона наближається до них, то розбиває співучість іррегулярністю («Чоловікові»). Хоч їй приступні засоби складної звукової організації вірша, але її ідеал — вірш суворий, говірнодек-ламативний. Деяке пом’якшення в нього вносить тільки нахил до жіночих рим.
Так уже у формальній організації вірша Олена Теліга нейтралізує мінуси альбомної поезії: шаблоновість, солодкавість, загальниковість. Конкретність бачення, суворість композиції, залізна дисципліна ритму — в таких рамках альбомні поезії перестають бути альбомними.
І все-таки: чому Олена Теліга вдалася до альбомної поезії як джерела? Бо мало сказати, як вона нейтралізувала мінуси альбомної поезії. Мусить бути дана відповідь: чому, для чого звернулася поетка до цих джерел? Але, щоб дати відповідь на це, треба вийти за межі форми віршів Олени Теліги і придивитися до того світу, який у цих віршах мусив бути і є відбитий (напевне, позначилися тут і факти біографічні, але, як уже сказано, ми ухиляємося зараз висвітлювати їх).