Списоносці

За законами конспірації, треба було час від часу міняти зв'язкового. Та й Ражо мусив відпочити. Крім того, я враховував факт, що людина після неодноразового успіху стає самовпевненою і не дотримується найелементарніших правил конспірації, наражаючи на небезпеку не тільки себе, але й цілу мережу. Я не хотів рискувати ні Титусом, ні Веронікою. До Жолта й Магди я теж не міг послати людину, яка перебуває під постійною загрозою провалу. Нарешті, я вирішив підтримувати зв'язок з Магдою через Вероніку, призначивши до неї нового зв'язкового. Вероніка була поза всякою підозрою, в цілковитій безпеці. Вона легко повірить, що мої листи до Магди — це тільки вияв турботи про свою дружину. Я вже казав, що в молодості розробив своєрідну кодову систему, один варіант якої знала і Магда. Цим кодом я зашифрував для неї детальну інструкцію, за якою Жолт мав зв'язатись з патером Титусом і разом з ним добути документи про Берце. Тим часом Магда мусила підготувати все для завербування Берце. Я коротко описав минуле цього офіцера, його характер і повідомив, що між документами, які треба знайти, є компрометуючі його матеріали. Кількома словами згадав і про Вероніку. Я просив Магду не проговоритися Вероніці про справжній характер наших зв'язків. Магда знала, що Вероніка працює для нас, бо й свої матеріали вона відсилала їй. Нарешті я застеріг Магду, щоб вона зверталась по допомогу до Вероніки тільки в крайньому випадку, коли її життю загрожуватиме небезпека, при цьому застосовувала б до Вероніки будь-які методи примусу і шантажу.

Написав я й Вероніці. Просив її зайти до дружини і передати листа. Такого цінного листа я не наважився надсилати зв'язковим і звернувся по допомогу до Пайпа. Адже Пайп без будь-якого риску міг послати пакет дипломатичними каналами, а там уже по пошті чи посильним його доставили б Вероніці.

Магді я наказав після налагодження зв'язку надіслати на умовлену адресу картку з зображенням парламенту, а якщо робота буде успішною, то і вітання з днем народження.

Минув цілий місяць, доки, нарешті, я одержав картку. Настали дні, сповнені тривог і сподівань. Чи виконають Жолт і Титус намічене завдання? Чи знайдуть вони, той цінний архів? Я нетерпляче ждав повідомлення. І ось на початку липня прибув з Будапешта умовний сигнал — вітання з днем народження. Отже, пощастило! Компрометуючі матеріали вже в руках наших людей. Тепер треба було їх використати. За Магду я міг ручитись: вона успішно виконувала й набагато важчі завдання. А Жолт був сміливим і одчайдушним. Про Вероніку я теж не турбувався. Якщо вона досі не донесла на нас, то й тепер цього не зробить. Уже кілька місяців ми одержуємо через неї дуже вариві й цінні відомості, і шляхи відступу для неї закриті.

Розвідувальні матеріали, які ми одержували, були цікаві й важливі. Прибули точні дані про радянські війська, що дислокувались за Дунаєм, відомості про аеродроми тощо. Але ці матеріали я передав англійцям не повністю. Щоб не продешевити, я відкладав деякі з них на наступні місяці.

Проте іноді траплялись провали. Кілька зв'язкових не повернулися з Угорщини, і причина їх провалу мені й досі невідома.