Чорнильна кров
- Автор: Функе Корнелия
- Серия: Tintenwelt-Trilogie #2
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Теза
- ISBN: 978-966-421-066-6
- Переводчик: Любомир Український
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Чорнильна кров». Краткое содержание книги:
У книжці «Чорнильна кров» Вогнерукий — вогнедув вичитаний із чорнильного світу, зневірився, що коли-небудь повернеться до коханої Роксани. Та якось він знаходить горе-поета, який зачитує його назад у книжку. Слідом до нечувано лихого чорнильного світу потрапляють Меґі та її рідні. Страшна оповідка проковтує їх.
Але чи відпустить?
— Може все скластися? — Меґі заглянула йому через плече.
Море шуміло, немов погоджувалося. Вогнерукий просувався написаним, наче небезпечною стежкою. Хай там як, а стежка вела прямісінько до серця Змієголова. Проте роль, яку старий придумав для Меґі, Вогнерукому не сподобалась. Як-не-як Реза просила оберігати доньку.
Фарид сумно поглянув на літери. Він не вмів читати. Часом Вогнерукому навіть здавалося, що хлопець підозрює ці дрібненькі чорні знаки в чаклунстві. А що ж йому думати, після того всього, що він через них пережив?
— Ну, розповідайте! — Фарид нетерпляче переступав з ноги на ногу. — Що він пише?
— Меґі мусить іти в замок. Прямісінько в Змієве кубло.
— Що?! — Хлопець витріщився на Вогнерукого, а тоді перевів погляд на дівчину. Він схопив Меґі за плечі й повернув до себе. — Тобі не можна туди. Це занадто небезпечно!
Бідолашний хлопчина. Авжеж, вона піде.
— Феноліо так написав, — сказала вона і скинула Фаридові руки зі своїх плечей.
— Відпусти її, — сказав Вогнерукий і віддав Меґі листи. — Коли ти їх читатимеш?
— Зараз.
Звісно. Вона не хотіла втрачати ані хвилини. А для чого? Що швидше сюжет отримає новий розвиток, то краще. Гірше вже, напевно, не буде. Чи буде?
— Що це означає? — Роксана безпорадно обводила поглядом кожного по черзі. На Фарида вона поглянула найменш приязно, він і далі їй не подобався. Можливо, вона ставитиметься до хлопця прихильніше, коли хоч щось її переконає, що він не син Вогнерукого. — Поясніть мені! Феноліо стверджував, ніби цей лист може врятувати батьків Меґі. Як лист може допомогти тому, хто сидить у темниці Сутінкового замку?
Вогнерукий відгорнув Роксанине волосся. Йому подобалося, що вона знову його розпускала.
— Послухай! — сказав він. — Я знаю, в це важко повірити, але якщо щось і може відкрити двері темниці Сутінкового замку, то це текст у цьому листі і голос Меґі. Вона вміє змусити чорнило дихати, точнісінько як ти, Роксано, оживляєш пісню. Її батько має такий самий дар. Якби Змієголов довідався, то вже давно повісив би його. Текст, яким батько Меґі вбив Каприкорна, виглядав так само безневинно, як і цей.
Як вона на нього подивилася! Недовірливо, як і тоді, коли він намагався пояснити, де пропадав тижнями.
— Ти кажеш про чаклунство! — прошепотіла вона.
— Ні. Я кажу про читання вголос.
Звичайно, вона не розуміла жодного слова. Та і як вона могла зрозуміти? Можливо, вона зрозуміє, коли почує, як читає Меґі, коли побачить, як слова тріпочуть у повітрі, як пахнуть, і коли відчує їх шкірою…
— Я хотіла б читати на самотині, — сказала Меґі і подивилась на Фарида.
Відтак дівчина розвернулась і пішла до притулку. В руках вона тримала лист Феноліо. Фарид хотів був піти за нею, та Вогнерукий стримав хлопця.
— Облиш її! — сказав він. — Думаєш, вона зникне між слів? Дурня. Ми й без того по самі вуха в цій історії. Вона лиш спробує змінити хід сюжету. Якщо Старий написав правильний текст.
Не ті вуха
Пісня спить у всіх речах,
Які снять там навіки,
Почина співати світ,
Як знайдеш магічне слово.