Смілла та її відчуття снігу
- Автор: Хёг Питер
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-6142-3
- Переводчик: Володимир Миколайович Верховень
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Смілла та її відчуття снігу». Краткое содержание книги:
«Смілла та її відчуття снігу» (1992) — найвідоміший твір письменника, який одразу після публікації став бестселером. За його сюжетом було створено художній фільм.
Початок 90-х, Копенгаген. 37-річна Смілла — напівдатчанка, напівескімоска, яка читає заради розваги Евклідові «Начала», знає 70 тлумачень слова «сніг» і завжди перемагає у рукопашному бою з професіоналами-чоловіками, — розпочинає власне розслідування дивної загибелі сусідського хлопчика-ескімоса, що зірвався з даху будинку. У Смілли особливе відчуття снігу, вона вміє читати сліди. Однак головне для неї — не тільки розслідування вбивства, а й спроба вийти з власної глибокої кризи, розібратися зі своїм минулим, знайти нарешті власне «я».
Через п'ять місяців прототип було стерто на порох. З того часу не робилося ніяких спроб створити що-небудь більш постійне, ніж плавучі платформи.
Я могла б розповісти це Яккельсену. Але я цього не роблю.
— Сьогодні вночі я все влаштую, Смілло, — каже він.
— Чудово.
— Слухай, ти мені не віриш. Але ти побачиш. Мені все абсолютно ясно. Мене вони ніколи не могли провести. Адже я знаю судно, так? У мене все схоплено.
Коли він опиняється в смузі світла від містка, я бачу, що на ньому немає верхнього одягу. Він стояв на десятиградусному морозі, розмовляючи зі мною, так, ніби ми були в приміщенні.
— Сьогодні вночі від тебе вимагається тільки солодко спати, Смілло. Завтра все зміниться.
— Тюремна кухня надавала einzigartige[57] можливості, щоб пекти із дріжджового тіста.
Урс стоїть схилившись над прямокутною формою, загорнутою в білий рушник.
— Die vielen Faktoren.[58] Сама закваска, опара і, нарешті, тісто. Скільки воно піднімається і за якої температури? Welche Mehlsorten?[59] За якої температури печеться?
Він розгортає хліб. У хліба темно-коричнева, блискуча гладка скориночка, яка порушується в кількох місцях цілими пшеничними зернами. Запаморочливий аромат зерен, борошна і кислуватої свіжості. За інших обставин я б цьому пораділа. Але мене цікавить щось інше. Чинник часу. Кожна подія на судні починається з камбуза.
— Чому ти раптом вирішив зараз пекти, Урсе? Це ungewohnlich.[60]
— Річ у співвідношенні. Між Sauerlichkeit[61] і тим, як воно піднімається.
Після того як у нас пропав контакт, після того як він побачив мене в кухонному ліфті, мені стало здаватися, що в ньому самому є щось схоже на опару. Щось рухливе, незіпсоване, просте і разом з тим вишукане. І одночасно дуже, дуже м’яке.
— Що, ще хтось їстиме?
Він намагається зробити вигляд, що не чує мене.
— Ти потрапиш за ґрати, — кажу я. — Прямо ins Gefangnis.[62] Тут, у Гренландії. І не буде ніякої кухонної синекури. Кеіnе Strafermassigung.[63] Вони тут не надто роздумують, як і що готувати. Коли ми знову зустрінемося, років через три-чотири, подивимося, чи збережеш ти свій чудовий настрій. Хоча і схуднеш кілограмів на тридцять.
Він осідає, немов проколене суфле. Звідки йому знати, що в Гренландії немає в’язниць?
— Um elf Uhr. Fur eine Person.[64]
— Урсе, — кажу я, — за що тебе засудили?
Він дивиться на мене застиглим поглядом.
— Тільки один дзвінок, — кажу я. — До Інтерполу.
Він не відповідає.
— Я подзвонила перед відплиттям, — кажу я. — Коли побачила список екіпажу. За героїн.
Намистинки поту проступають на вузькій смужці між вусами і верхньою губою.
— І не з Марокко. Звідки він був?
— Навіщо мене так мучити?
— Звідки?
— Аеропорт у Женеві. Озеро зовсім близько від нього. Я був в армії. Ми отримали ящики разом з провізією і відправили їх річкою.
Коли він відповідає, я вперше в житті починаю трохи розуміти мистецтво допиту. Він відповідає мені не тільки через те, що переживає почуття страху. Такою самою мірою він відчуває потребу в контакті, тяжкість докорів сумління, самотність на борту.
— Ящики з антикваріатом?
Він киває.
— Зі Сходу. Літаком з Кіото.
— Хто їх привіз? Хто був експедитором?
— Але ви це повинні знати.
Я мовчу. Я знаю відповідь ще до того, як він відкриває рот.
— Der Verlaine, natürlich.[65]
Ось так вони набирали екіпаж на «Кронос». Із людей, у яких не було вибору. Тільки тепер, після всього цього часу, я бачу кают-компанію такою, яка вона є насправді. Немов мікрокосм, немов віддзеркалення тієї мережі, яку Терк і Клаусен створили раніше. Подібно до того як Лоєн і Вінґ використали Кріолітове товариство, вони використали організацію, що вже була раніше. Фернанда і Марія з Таїланду, Моріс, Хансен і Урс із Європи — частини одного й того самого організму.
— Ich hatte keine Wahl. Ich war zahlungsunfahig.[66]
57
Виняткові (нім.).
58
Багато чинників (нім.).
59
Які сорти борошна? (Нім.)
60
Незвично (нім.).
61
Кислотністю (нім.).
62
До в’язниці (нім.).
63
Ніякого дострокового звільнення (нім.).
64
До 11-ї години. На одну персону (нім.).
65
Верлен, звичайно (нім.).
66
У мене не було вибору. У мене не було грошей (нім.).