Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
- Автор: Кипиани Вахтанг Теймуразович
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Віват
- ISBN: 978-966-942-927-8
- Жанр: История
Электронная книга - «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР». Краткое содержание книги:
6. Національність і громадянство: українка, гр-ка СРСР.
7. Партійність: безпартійна.
8. Освіта: вища.
9. Рід занять: Московська лабораторія при Науково-дослідницькому інституті УРСР (психології) ст. науковий співробітник.
10. Місце проживання: Київ-167, вул. Плеханова, 6, квартира 40.
11. Паспорт: II — МА № 743851, виданий 2.09.1977 р. ВВС Дарницького райвиконкому міста Києва.
12. В яких стосунках з обвинуваченим і потерпілим: нормальних.
У відповідності з ч. IV ст. 167 КПК УРСР Андрієвській В. В. роз’яснені обов’язки свідка, передбачені ст. 70 КПК УРСР, і її попереджено про відповідальність за ст. 179 КК УРСР за відмову або ухилення від дачі показань і за ст. 178 ч. 2 КК УРСР за дачу завідомо неправдивих показань.
(підпис свідка)
На пропозицію дати показання по всіх відомих їй обставинах свідок показала:
Стуса Василя Семеновича я знаю приблизно з 1969 року. Я декілька разів чула його виступи на вечорах, поважала як поета, проте наше особисте знайомство було лише побіжним. Обставин, за яких саме ми познайомились, я зараз не пам’ятаю. Спілкування між нами ніякого не було, зустрічі були принагідні, він знав мене як дружину Сверстюка Євгена Олександровича, з яким був добре знайомий.
В 1972 році Стус був засуджений Київським обласним судом до п’яти років позбавлення волі в виправно-трудовій колонії і трьох років заслання. Який саме злочин йому інкримінувався, мені невідомо.
Під час перебування Стуса в виправно-трудовій колонії я від нього ніяких листів не отримувала.
Коли він мешкав у Магаданській області, я отримала від нього два-три листи. В цих листах були слова дружнього привіту і підтримки дружині товариша. В свою чергу я також написала йому декілька листів, в яких коротко розповідала про своє життя. Листи Стуса в мене не збереглися.
В серпні минулого року Стус повернувся до Києва і десь восени разом зі своєю дружиною заходив до мене додому. Як я вважаю, він хотів провідати мене, подивитись, як я живу.
Це була моя єдина зустріч з Стусом після його повернення додому.
Під час цієї зустрічі Стус розповідав про себе, розпитував про Євгена, від якого я щойно повернулась.
Якихось наклепницьких висловлювань, що порочать радянський державний і суспільний лад, я від нього не чула.
Мені також невідомо, чи займався Стус виготовленням та розповсюдженням документів антирадянського або наклепницького змісту.
Згодом від когось із своїх знайомих, кого саме не пам’ятаю, я чула, що він працює в ливарному цеху якогось завода. Ніяких зв’язків я з ним і його сім’єю не підтримувала і тільки недавно від слідчих органів дізналась, що він заарештований.
ЗАПИТАННЯ. Вам пред’являються для огляду чотири аркуші з учнівського зошита з рукописним текстом листа, що починається зі слів: «Дорога Михасю! Дорогі Світлано, Юрку!..» і закінчується словами: «…хоч бувало не часто, на жаль», в якому є також звернення до вас.
Покажіть, чи отримували ви коли-небудь подібного листа, якщо отримували, то коли саме, від кого?
ВІДПОВІДЬ. Я особисто ознайомилась з пред’явленим мені листом, що починається зі слів: «Дорога Михасю! Дорогі Світлано, Юрку!..», і бачу, що в ньому є звернення і до мене.
Як я зараз пригадую, з текстом цього листа я знайомилась десь наприкінці 1977 року. Першу частину листа я переглянула поверхово, а детально прочитала його кінець, де Стус звертався до мене. Думаю, що це була його відповідь на мій лист, в якому я описувала свою поїздку на побачення до чоловіка (Сверстюка Євгена Олександровича) в Пермську область. Знайомилась я в 1977 році не з цим примірником, який мені зараз пред’явлено. Але чи то був оригінал, чи копія листа Стуса, я зараз не пригадую, як і не можу пригадати особу, що приносила мені цей лист додому.
Пам’ятаю, що мені сказали, що надійшов лист від Стуса, де він звертається і до мене, і запропонували ознайомитись з його текстом.
Як я вже показала, я переглянула цей лист, більше уваги звернула на те місце, де Стус звертався до мене, і повернула його назад тій же особі.
Яким шляхом цей лист надійшов до Києва і на яку саме адресу, я не цікавилась, про це мені нічого не відомо.
Чи знайомились з текстом цього листа інші особи, яким він призначався, я не знаю. Розмов стосовно цього листа я ні з ким не вела.
ЗАПИТАННЯ. Чим ви бажаєте доповнити свої показання по суті поставлених вам запитань?
ВІДПОВІДЬ. Доповнень до протоколу я не маю.
Протокол прочитала, записано з моїх слів вірно, поправок не маю.
(підпис)
В. Андрієвська
Старший слідчий Слідвідділу КДБ УРСР майор