Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
- Автор: Кипиани Вахтанг Теймуразович
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Віват
- ISBN: 978-966-942-927-8
- Жанр: История
Электронная книга - «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР». Краткое содержание книги:
Протягом вересня 1978 року — січня 1979 року в розмовах з сусідом по кімнаті гуртожитку робітником Мастраковим Петром Михайловичем наклепницьки твердив, що в Радянському Союзі нібито порушуються права людини та демократичні принципи нашого суспільства, зводив злісні наклепи на внутрішню політику КПРС та Радянського уряду.
У грудні 1978 року в приміщенні рудника імені Матросова Стус в присутності робітників Стефановського Бориса Геннадійовича, Казанова Петра Вікторовича і згаданого вище Голубенка В. В. зводив наклепи на радянський державний і суспільний лад, політику КПРС, заявляючи, що комуністи нібито довели країну до убогості і злиденності.
В квітні 1979 року під час розмови з директором вказаного рудника Войтовичем Всеволодом Степановичем зводив наклепи на радянську дійсність, заявляючи, що в нашій країні нібито існує «беззаконня», радянський народ начебто «безправний», «заляканий», а КПРС начебто проводить антинародну політику.
Під час лікування в хірургічному відділенні лікарні селища Транспортний Тенькінського району Магаданської області, протягом серпня-жовтня 1977 року, в розмовах з сестрою-господаркою Никифоренко Ніною Кирилівною систематично допускав наклепи на радянський спосіб життя, політику КПРС і Радянського уряду. Зокрема, твердив, що в нашій країні начебто відсутні демократичні права і свободи громадян. Органи Радянської влади, за його словами, нібито творять «беззаконня». З ворожих позицій заявляв, що Україна в складі Союзу РСР начебто нерівноправна.
Перебуваючи на лікуванні в тій же лікарні в червні 1979 року, під час розмов з мешканцем селища Омчак Тенькінського району Магаданської області неповнолітнім Жеренковим Миколою Михайловичем зводив наклепницькі вигадки на радянський державний і суспільний лад, заявляв, що в нашій країні начебто відсутня свобода слова, друку, обмежуються права громадян і радянські люди нібито позбавлені елементарних людських прав, а також допускав наклепи на марксистсько-ленінське вчення.
Переліченими в цій постанові діями по виготовленню, зберіганню і розповсюдженню з метою підриву та ослаблення Радянської влади ворожої літератури, що порочить радянський державний і суспільний лад, вчиненими на території УРСР, Стус скоїв злочин, передбачений ст. 62 ч. 2 КК УРСР, як особа раніше судима за особливо небезпечний державний злочин.
Діяннями по виготовленню, зберіганню, розповсюдженню з метою підриву і ослаблення Радянської влади антирадянської та наклепницької літератури, поширення в усній формі з тією ж метою наклепницьких вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, вчиненими на території РРФСР, Стус скоїв злочин, передбачений ст. 70 ч. 2 КК РРФСР, як особа раніше судима за особливо небезпечний державний злочин.
На підставі наведеного, керуючись вимогами ст. ст. 130, 131, 132, 133, 140, 141 і 142 Кримінально-процесуального кодексу УРСР, —
ПОСТАНОВИВ:
1. Притягнути Стуса Василя Семеновича, 8 січня 1938 року народження, як обвинуваченого по кримінальній справі № 5, пред’явивши обвинувачення в скоєнні ним злочину — антирадянської агітації і пропаганди, передбаченого ст. 62 ч. 2 Кримінального кодексу Української РСР та ст. 70 ч. 2 Кримінального кодексу Російської РФСР, про що оголосити йому під розписку в цій постанові.
2. Копію постанови негайно надіслати Прокурору Української РСР.
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ УРСР
майор А. В. Селюк
Згоден:
Начальник Слідчого відділу КДБ УРСР — полковник
В. П. Туркін
Постанову мені оголошено 2 вересня 1980 року, суть обвинувачення роз’яснено.
Обвинувачений
(підпис)
/Стус/
Обвинувачений Стус з постановою ознайомився особисто і заявив, що суть викладеного в ній обвинувачення йому зрозуміла, винним себе не визнає і підписувати постанову відмовляється.
Старший слідчий Слідвідділу КДБ УРСР
майор Селюк
Помічник Прокурора Української РСР — старший радник юстиції
Потапенко
Одночасно з цим на підставі ст. 142 КПК УРСР мені роз’яснені слідчим права обвинуваченого на попередньому слідстві, тобто що обвинувачений має право: знати, в чому він обвинувачується; давати пояснення по пред’явленому йому обвинуваченню; подавати докази; заявляти клопотання про допит свідків, про проведення очної ставки, про проведення експертизи, про витребування і приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх інших питань, які мають значення для встановлення істини в справі; заявляти відвід слідчому, прокуророві, експерту і перекладачу; з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих слідчих дій; знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення попереднього слідства; мати захисника відповідно до ст. ст. 44 і 45 КПК УРСР; подавати скарги на дії та рішення слідчого і прокурора.