Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна
- Автор: Браун Дэниел Джеймс
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-36-4
- Переводчик: Любовь Пилаева
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна». Краткое содержание книги:
Друга переносить нас до Німеччини, де Гітлер уже задумав свій найстрашніший план — Другу світову Перш ніж розв’язати війну, він прагне приспати ворога — показати, що Німеччина гостинна, вільна і мирна держава. Задля цього керівництво країни вирішує провести Олімпійські ігри 1936 року, куди, у складі збірної США з веслування, потрапляють наші герої.
Створена на основі реальних подій, книга розповідає про дружбу, вірність і відчайдушну боротьбу добра та зла. А головне — проводить паралелі з сучасним світом, змушує замислитись над тим, що подібний сценарій може повторитися, або навіть вже повторюється, сьогодні.
Після тижня тренувань і відпочинку в Поукіпзі 1 липня хлопці спакували свої пожитки, завантажили «Husky Clipper» у багажний вагон і попрямували на національні олімпійські відбіркові змагання США 1936 року. О 18:00 вони прибули в Принстон і занурились у світ Ліги Плюща, світ статусу і вікових традицій, вишуканих смаків і прихованих упередженостей щодо певних соціальних класів, світ, населений синами банкірів, адвокатів і сенаторів. Для хлопців, що були нащадками представників робітничого класу, це був непевний, але інтригуючий світ.
Вони вселилися в розкішний «Принстон Інн», що велично здіймався на межі доглянутих полів гольф-клубу «Спрінгдейл», у порівнянні з будівлею якого навіть маєток президента в Гайд-Парку виглядав трохи затісним і потертим. Зі своїх номерів хлопці спостерігали, як випускники Принстона прогулювались довкола полів для гольфу в бриджах, гетрах із різнобарвним ромбовим малюнком і твідових кепках. Юнаки оглянули озеро Карнегі і зайшли в елінг Принстона, щоб перевірити його умови. Це була велика кам’яна будівля з готичними арками над входами у відсіки для човнів — споруда значно більш елегантна, ніж обшиті дошками будинки, у яких більшість із них виросли. Вона також значно відрізнялась від їхнього старого ангара для аеропланів і більше скидалася на нову бібліотеку «Саззалло» в Сіетлі. Ба навіть саме озеро Карнегі було символом багатства і привілеїв. До початку XX століття екіпажі Принстона веслували на річці Делавер і каналі Рарітан, що протікали прямо через південну частину університетського містечка. Хлопці Принстона, проте, вважали незручним гребти серед вугільних барж і прогулянкових суден, які також користувались каналом, тож вони зажадали від Ендрю Карнегі відвести їм приватне озеро. Вклавши близько 100 тисяч доларів, на сьогоднішній курс два з половиною мільйона, Карнегі без розголосу скупив усю нерухомість уздовж 5-кілометрової ділянки над річкою Міллстоун, загатив її греблею і спорудив першокласну акваторію для веслування — неглибоку, прямолінійну і захищену. Водойма милувала око та була абсолютно вільна від вугільних барж.
У перші кілька днів у Принстоні хлопці відпочивали й розкошували в шикарній обстановці готелю і заміського клубу. Дон Х’юм намагався позбутися відчуття неприємного холодку. Двічі на день вони проводили легкі тренування у човні. Головно, хлопці відпрацьовували спринти на високій частоті ходу і стартовий етап перегонів. Стартування було одним із найважливіших компонентів 2-кілометрової гонки, з яким останнім часом у них були проблеми.
За право поїхати в Берлін змагалися 6 екіпажів: Вашингтон, Каліфорнія, Пенсильванія, Військово-морський флот, Принстон і Спортивний клуб Нью-Йорка. Для попереднього відбору 4 липня учасники змагань були розділені на 2 групи по 3 команди. По 2 човни-лідери в кожному запливі пройдуть у фінальний етап змагання між 4 командами, що відбудеться наступного дня.
Із наближенням попереднього відбіркового туру погода робилася гнітюче спекотною. То були перші натяки на те, що згодом стане смертельною спекою по всьому Сходу. Увечері 3 липня хлопці почали нервувати та втрачати рівновагу. Усвідомлення вагомості того, що було поставлено на карту, почало пригнічувати їх. Вони не могли заснути у вологій спеці. Ел Ульбріксон ходив із номера в номер, намагаючись заспокоїти їх, але різкість його голосу видавала його власну тривогу. Тієї ночі після відбою Джо і Роджер довго сиділи в темряві, жартуючи, розповідаючи історії, намагаючись заговорити себе від емоційного зриву. Час від часу в темряві пробивався оранжевий вогник, коли Чак Дей затягувався черговою забороненою цигаркою.
Не те, щоб вони були серйозно стурбовані попереднім відбором. Вони змагатимуться проти Принстона і «Крилатих бігунів» із нью-йоркського Спортивного клубу. Жодна з цих команд не була реальним суперником. Каліфорнії, з іншого боку, доведеться зійтися з Пенсильванією і Військово-морським флотом, двома відмінними спринтерами. Занепокоєння походило від того, що відбуватиметься після попереднього туру. Пенсильванія замінила трьох із восьми веслярів у команді, що веслувала в Поукіпзі, включивши своїх недавніх випускників, які не мали права брати участь у перегонах міжуніверситетської регати, але цілком законно могли бути заявлені на Олімпійські ігри. ВМФ ввів у свою команду лейтенанта морської піхоти Віка Крулака на місце рульового. Каліфорнія також включила випускників у склад екіпажа. Вашингтон, у дійсності, був єдиною командою, що повністю складалася зі студентів. Якщо припустити, що хлопці пройдуть попередню кваліфікацію у своїй власній відбірковій групі, незалежно від того, з якими екіпажами вони зустрінуться у фіналі, це будуть до певної міри команди, складені з незнайомців, котрі, ймовірно, перевершують хлопців, яких вони щойно перемогли в Поукіпзі.