Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Детская проза » Капелюх Чарівника
Капелюх Чарівника - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Капелюх Чарівника

Электронная книга - «Капелюх Чарівника». Краткое содержание книги:

Мумі-троль та його вірні друзі не можуть всидіти на місці без пригод. Але такої неймовірної пригоди годі було сподіватися! Здавалося б, звичайний капелюх творить справжні дива, змінює предмети, може змінити навіть Мумі-троля — так, що ніхто його не впізнає. Ніхто, окрім, звичайно, мами.
1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18 ... 36
Перейти на страницу:

— Агов! Я тут! Як тобі вдалося так розізлити миролюбних гатіфнатів?

— Я лише постукав по їхньому барометру, — жалібно проскімлив Гемуль. — Стрілка впала… Любий Нюхмумрику, спробуй відігнати цих гидких покручів!

— Зараз подумаю, як це зробити, — відповів Нюхмумрик.

(Жодного слова з цієї розмови гатіфнати не чули, бо ж не мають вух).

За якусь хвилю Гемуль знову заблагав:

— Швидше думай! Я вже ледве тримаюся!

— Слухай! — заговорив Нюхмумрик. — Пам’ятаєш нашестя польових мишей у нашому саду? Тато Мумі-троля позакопував у землю багато кілків і повісив на них вітрячки. Вітрячки закрутилися, від того завібрувала земля, миші налякалися і втекли!

— Твої історії завжди дуже цікаві, — понуро мовив Гемуль, — та не розумію, що у них спільного з моїм безвихідним становищем!

— Усе дуже просто! — пояснював Нюхмумрик. — Що тут незрозумілого? Гатіфнати не говорять, не чують і дуже погано бачать. Зате добре відчувають! Спробуй похитати стовпом! Вони напевно відчують дрижання землі і злякаються. Органи чуття у них в животі…

Гемуль спробував похитати стовпом і нажахано заволав:

— Я зараз впаду!

— Потроху шарпай! — підбадьорював його Нюхмумрик. — Але частіше! Частіше!

Гемуль слухняно розхитував стовпом, гатіфнати врешті відчули під ногами неприємне тремтіння.

Вони зашурхотіли голосніше й неспокійно заворушилися. І враз сторчголов кинулися на всі боки, достоту як миші тоді у саду. За мить галявина спорожніла. Нюхмумрик відчував, як гатіфнати, втікаючи у ліс, терлися до його ніг, обпікаючи, немов кропивою.

З великої полегші Гемуль розтулив лапи і впав у траву.

— Бідне моє серце! — стогнав він. — Тепер воно застрягло мені в горлі. Відколи я пристав до родини Мумі-тролів, мене на кожному кроці переслідують нещастя!

— Заспокойся! — потішав його Нюхмумрик. — Ти чудово дав собі раду!

— Бридкі покручі! — лаявся Гемуль. — Але їхнього барометра заберу собі, хай знають!

— Я б не радив тобі цього робити! — застеріг Нюхмумрик.

Та Гемуль не послухався поради, відчепив блискучий барометр і переможно сховав під пахву.

— Можемо повертатися, — сказав він. — Я, до речі, жахливо голодний.

Коли Нюхмумрик з Гемулем повернулися до гурту, всі саме ласували упійманою Мумі-татом щукою.

— Привіт! А ми обійшли увесь острів! — похвалився Мумі-троль. — На протилежному боці громадяться неприступні скелі, які спадають просто у море.

— А ще бачили купу гатіфнатів, — додав Чмих. — Щонайменше сотню!

— Не згадуйте про них! — заблагав Гемуль. — Навіть чути про них не хочу! Ліпше погляньте на мій бойовий трофей!

Гемуль гордо виклав барометр на середину столу.

— Який блискучий і гарний! — вигукнула Хропся. — Це годинник?

— Ні, барометр, — пояснив Тато. — За ним визначають, якою буде погода — ясною чи дощовою. Інколи прогнози навіть справджуються.

Він постукав по склу приладу і спохмурнів.

— О, передбачає бурю!

— Велику бурю? — боязко забринів голосок Чмиха.

— Поглянь сам, — Мумі-тато простягнув малому барометр. — Стрілка стоїть на 00, а це найнижча позиція. Якщо він, звісно, не дурить…

Скидалося, однак, на те, що барометр не обманював. Імла згусла і стала жовто-сірого кольору, а море над видноколом зловісно почорніло.

— Негайно повертаймося додому! — закликав усіх Хропусь.

— Ще ні, — попрохала Хропся. — Ми ще не встигли як слід оглянути скелі на протилежному боці острова. І навіть не покупалися!

— Почекаймо трохи, подивимося, що буде далі, — запропонував Мумі-троль. — Прикро покидати щойно відкритий острів!

— Як налетить буря, ми застрягнемо надовго, — розсудливо намагався переконати друзів Хропусь.

— От і добре! — повеселів Чмих. — Залишимося тут назавжди.

— Цитьте, дітоньки, треба поміркувати, — втрутився Мумі-тато.

Він зійшов до води, понюшив повітря, повертів головою на всі боки і наморщив чоло. Вдалині загуркотіло.

— Гроза! — верескнув Чмих. — Ой, як страшно!

Над крайобрієм грізно здіймалося темно-синє хмаровище, женучи поперед себе світлі тендітні клаптики хмаринок. Час від часу море осявали спалахи блискавиць.

1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18 ... 36
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)