Конституційне право України

Суверенітет держави зовсім не означає права держави здійснювати на міжнародній арені будь-які дії, не рахуючись з інтересами інших держав; він завжди має певною мірою обмежений характер. Не може бути абсолютного, безмежного суверенітету, який включав би в себе право здійснювати сваволю в міжнародних відносинах. Реалізація «абсолютного суверенітету» протипоказана світовому співтовариству, вона здатна призвести до тяжких наслідків — воєнних сутичок, значних матеріальних і людських втрат.

Внутрішній аспект суверенітету держави виявляється в її повній самостійності формувати соціально-політичну організацію суспільства.

Державний суверенітет означає верховенство, незалежність, повноту, загальність і винятковість влади держави, тобто державно організованої публічно-політичної влади. Як атрибут держави він є однією з підвалин забезпечення державної влади. Носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Лише він може визначати і змінювати конституційний лад. Суверенітет надає можливість здійснювати через відповідні державні структури функції стосовно формування та реалізації як внутрішньої, так і зовнішньої політики держави.

Характерними властивостями державного суверенітету України є:

установчий характер державної влади;

територіальна цілісність;

єдиний конституційний простір;

легітимність органів державної влади;

єдине громадянство;

державна власність, єдина кредитно-грошова система;

національні Збройні Сили, які стоять на сторожі державного суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України;

міжнародна правосуб’єктність;

офіційний статус державної мови;

наявність державних символів: Державного Прапора України, Державного Герба України, Державного Гімну України;

наявність столиці України.

Із суверенності держави випливає її незалежність; лише суверенна держава може бути незалежною й мати право самостійно вирішувати свої внутрішні та зовнішні справи без втручання в них будь-якої іншої країни.

Демократизм держави передбачає створення в ній найсприятливіших умов для широкої та реальної участі її громадян в управлінні справами держави й суспільства, забезпечення багатоманітності політичного та культурного життя.

Демократична держава:

забезпечує послідовне здійснення принципу народовладдя (через демократичну виборчу систему);

має розвинену систему прав і свобод людини та громадянина;

діє за принципом розподілу влад із залученням демократичного механізму зняття суперечностей між окремими гілками державної влади;

гарантує та забезпечує демократичний статус органів місцевого самоврядування тощо.

Проголошення України соціальною державою означає її орієнтацію й діяльність щодо здійснення широкомасштабної та ефективної соціальної політики, спрямованої на реальне забезпечення прав людини та громадянина, охорони праці та здоров’я людей, встановлення гарантованого мінімального розміру оплати праці, надання державної підтримки сім’ї, материнству, батьківству, дитинству, інвалідам і людям похилого віку, розвиток системи соціальних служб, встановлення державних пенсій і допомог.

Соціальна держава:

визнає людину як найвищу соціальну цінність;

правовими методами забезпечує здійснення принципу соціальної справедливості;

підтримує розвиток соціальної активності населення;

здійснює соціально орієнтовану політику: разом із захистом соціально слабкої частини населення всіляко сприяє розвитку не забороненої законом соціальної активності членів суспільства, у тому числі підприємницької діяльності;

закріплює в чинному законодавстві ефективну систему державних соціальних служб, які повинні на практиці здійснювати соціальний захист населення, і надає цим службам статус пріоритетних у складі державного апарату тощо.

Правовою називають державу, в якій забезпечене верховенство права, а діяльність держави, її органів і посадових осіб реалізується на основі й у межах, визначених правом; в якій не тільки особа відповідає перед державою за всі свої дії, але й держава несе реальну відповідальність перед особою за свою діяльність та її наслідки.

Правова держава:

закріплює в Конституції принцип верховенства права;