Тінь попередника
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-009-4
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Тінь попередника». Краткое содержание книги:
Роман «Тінь попередника» В.Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.
* * *
Володимир Єшкілєв народився в 1965 році в Івано-Франківську. Естет, енциклопедист і гурман літератури. Колекціонер вражень і шукач пригод. Його твори нагадують елегійні райські кущі, до яких несподівано завітала неприхована правда життя, і ми знову поринаємо в одвічне протистояння добра і зла, любові і ненависті, світла і темряви. В. Єшкілєв — майстер, який одним мазком може змінити напрямок сюжету. Пише в різних жанрах, але віддає перевагу інтелектуалізму в літературі.
Автор низки оповідань, новел, есе. Окремими виданнями вийшли романи «Адепт» (разом з Олегом Гуцуляком), «Втеча майстра Пінзеля», «Богиня і консультант» та інші. Роман «Тінь попередника» — перша частина трилогії «Фаренго».
Махоніко активував кіборґів, і експедиція рушила до темних глибин Фаренго.
Борт ВВТК «Капітан Паландо»,
орбіта планети Фаренго (9КВ97:2),
зоряна система Таліс.
27 октомбрія 416 року Ери Відновлення
— Ось і метеоритний кратер, — Аннадір вказав на темний овал у центрі екрану. Зонд був уже за десять кілометрів від цілі й надсилав до «Паландо» щоразу чіткішу «картинку».
— Чи його імітація, — припустила сестра Тарасваті. — Зонд обладнаний маніпулятором?
— Звісно. І глибинним сканером також. Якщо вони там закопали посадочний апарат, ми його знайдемо, — запевнив Знаючу командир «Капітана Паландо».
— А це що таке? — високородна жриця показала на криву лінію, що вела на північ від «кратера» — Це ж сліди транспортних кіборґів.
— Не обов'язково, — Аннадір не відривав погляду від монітора. — Ось, південніше, бачите? Ще одна така лінія. Це можуть бути вітрові утворення.
— Слід, що веде на північ, не подібний на вітрове утворення, — похитала головою сестра Хіосі. — Він веде до входу в підземні руїни.
— Ще кілька хвилин, і все стане зрозуміло, — запевнив космоаналітик, який контролював політ «Зодіаку». — Зонд уже почав знижуватися.
Темна пляма стрибнула за край екрану, а згодом з'явилася знову, вже у нижній його частині. Зонд знижувався по спіралі, кружляючи над «кратером». Згодом зображення стало стійким і надзвичайно чітким. Уже можна було розгледіти окремі камені на гребені валу, який оточував кратер.
— Ідеальна метеоритна вирва, — завважив Аннадір.
— І я поки що не бачу слідів кіборґів… Умикаю сканер, — повідомив космоаналітик.
У лівій частині екрану відкрилося вікно із зображенням, яке передавав глибинний сканер. Командир «Капітана Паландо» присвиснув. Знаючі обмінялися виразними поглядами.
— Вони там цілий скеґер закопали, — прокоментував космоаналітик. — Працьовиті хлопці.
— Ви зможете визначити його тип? — поцікавилася в нього Тарасваті.
— Без проблем. Це гіперпривідний скеґер — яхта типу UJ сучасної побудови. Ймовірно, її модернізували… Ось, погляньте, — космоаналітик збільшив зображення. — Об'єм вантажного відсіку значно збільшений і додатково захищений аеродинамічними напливами перед краєм розсікувача. Ось тут і тут теж…
— «Серенітіс», — посміхнувся Аннадір. — Ми знайшли цих дітей темряви.
— Ви пам'ятаєте конструктивні особливості кожного з кораблів! — захоплено прошепотіла Хіосі. Її великі очі з рідкісним для піфійок золотаво-коричневим відтінком світилися щирим захопленням. У дитинстві Хіосі присвятила немало часу віртуальним іграм у космічних пілотів. Тоді вона марила зорельотами й далекими планетами. А тепер її оточували справжні офіцери Зоряного Флоту, споборники леґендарного Еарлана Теслена, підкорювачі небезпечних світів Поясу Гулда, герої битв з ящерами на Білих Зірках. На Алі юна Знаюча взагалі дивилась як на живе божество.
— Ну, не кожного… — виправив жрицю командир «Капітана Паландо» і хитро примружився. На кораблі вже завважили, що Хіосі подобалася неодруженому Бегемотові. Екіпаж цю новину вже встиг обсудити. «З піфійок, як не дивно, виходять непогані дружини», — сказав під час обговорення кандидатури Хіосі другий пілот. Штурман, після вдумливого мовчання, підтвердив: «Маєш рацію, друже. Краще вже піфійська телепатка, аніж блідошкіра стерва з Альфи чи прищава земна алергічка».
Високородна жриця занепокоєно поглянула на Хіосі й розпорядилася:
— Капітан-командоре, спрямуйте зонд за північним слідом.
— А що будемо робити зі скеґером?
— Пізніше вирішимо. Потрібно знайти їх і знищити, доки вони не встигли заховатися в Лабіринті.
— Ми й так їх дістанемо, — знизав плечима Аннадір. — На борту корабля є проникаючі атакери з ядерними зарядами. Дуже переконливі виховні засоби для навернення дітей темряви до світла.
— Лабіринт не можна підривати, — сказала Тарасваті. — Це священне місце. Якщо ми не знищимо їх на поверхні, то підемо за ними під землю.
— У нас є не лише ядерна, а й термобарична зброя. Ми доставимо на поверхню бойовий укав…
— Укав не проникне до тунелів, сіре, — не погодився з командиром космоаналітик. Він уже перенацілив зонд, і той летів на північ.
— Якщо тунелі широкі, то укав зможе літати й там, — Бегемот не терпів тих, хто сперечався з ним у присутності жінок. Особливо в присутності жінок молодих і гарних. Він уже вирішив, що після цього рейсу «Капітан Паландо» отримає нового космоаналітика. Більш привченого до поваги.