Лабіринт

На подив Алаїс, батько слухав мовчки. Попервах Саже зацікавлено спостерігав за всіма, потім почав засинати, згорнувшись клубком навпроти бабусі. Алаїс загалом не брала участі в розмові, знаючи, що Симеон та Есклармонд подадуть її ідею краще, ніж вона сама, але час від часу кидала погляди на батька. Його обличчя було сірим, з глибокими зморшками, а сам він виглядав виснаженим. Алаїс бачила, що батько не може вирішили, як йому вчинити.

Зрештою, всі слова вже було сказано. В маленькій кімнаті запанувала тиша. Кожен чекав, не знаючи, яким буде рішення Пелетьє.

Алаїс прочистила горло.

— Отже, Paire. Що скажеш? То ти дозволиш мені поїхати?

— Я не хочу ризикувати тобою, — зітхнув Пелетьє.

Раптом її дух підупав.

— Знаю, тату, і я вдячна тобі за таку любов до мене. Але я хочу допомогти і можу це зробити.

— Маю пропозицію, яка може задовольнити вас обох, — тихо промовила Есклармонд, — дозвольте Алаїс поїхати вперед із Трилогією, але тільки частину шляху, скажімо, до Лімо. У мене там є друзі, які можуть надати Алаїс безпечний прихисток. Коли ви завершите тут свої справи і віконт Тренкавель вас відпустить, тоді ви зможете разом поїхати далі в гори.

Пелетьє насупився.

— Я не думаю, що це якось допоможе. Така божевільна подорож у ці непевні часи неодмінно приверне увагу, якої ми, звісна річ, мусимо уникати. Крім того, я не можу сказати, як довго обов’язки затримають мене в Каркассоні.

— Це легко зробити. Я можу повідомити усім, що їду виконувати обітницю, дану на нашому з Гільємом весіллі, — промовила Алаїс, вигадуючи на ходу. Її очі аж блищали. — Я можу сказати, що їду піднести подарунок абатові Сент-Ілера. А звідти вже й недалеко до Лімо.

— Такий раптовий вияв благочестя нікого не переконає, — запротестував Пелетьє, раптом розвеселившись, — а щонайменше, твого чоловіка.

Симеон зненацька заперечив:

— Насправді це пречудова ідея, Бертране. Нині ніхто не зможе сумніватися в такому паломництві. Крім того, Алаїс є донькою розпорядника Каркассони. Ніхто не посміє піддати сумніву її наміри.

Пелетьє завовтузився на своєму стільці. Його обличчя мало впертий вираз.

— Я все-таки думаю, що найкраще Трилогія буде захищена тут, у межах Ціутата. Хариф не знає нинішнього стану справ так добре, як ми. Каркассона не буде захоплена.

— Усі міста, хоч і сильні та неприступні, можуть здатися ворогові. Ти знаєш це. Вимогою Navigatairé було доставити Книги до нього в гори, — промовивши це, Симеон пильно глянув на Пелетьє своїми чорними очима, — я розумію, ти відчуваєш, що зараз не можеш залишити віконта Тренкавеля. Ти сказав це, і ми приймаємо. Так тобі підказує сумління, добре чи погано — тобі вирішувати, — Симеон зробив паузу, — хоча, якщо не ти, то це має зробити хтось інший за тебе.

Алаїс бачила, як важко батькові приборкати свої переживання. Підійшовши до нього, вона поклала свою руку поверх батькової. Пелетьє мовчав, але відповів на її жест, стиснувши їй пальці.