Кримінальне право України: Загальна частина: підручник
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Право
- ISBN: 978-966-458-095-0
- Жанр: право
Электронная книга - «Кримінальне право України: Загальна частина: підручник». Краткое содержание книги:
Для студентів, аспірантів та викладачів вищих юридичних навчальних закладів, а також наукових і практичних працівників.
1. Що називається множинністю злочинів?
2. Які ознаки характеризують множинність злочинів?
3. Який злочин називається одиничним?
4. Які виділяють види одиничних злочинів?
5. Які ознаки характеризують повторність злочинів та її види?
6. Які ознаки характеризують сукупність злочинів та її види?
7. Які ознаки характеризують рецидив злочинів та його види?
8. У чому полягає відмінність між повторністю, сукупністю та рецидивом злочинів?
9. Як кваліфікуються повторність, сукупність та рецидив злочинів?
10. Яке кримінально-правове значення повторності, сукупності та рецидиву злочину?
Розділ XIV Обставини, що виключають злочинність діяння
§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
1. Нерідко приватні, а також службові особи вимушені скоювати вчинки, що за своїми зовнішніми ознаками збігаються з тим або іншим злочинним діянням (наприклад, позбавлення життя того, хто посягає, при захисті від його нападу збігається з ознаками вбивства; знищення майна для усунення небезпеки, викликаної пожежею, має однакові фактичні ознаки зі злочином, передбаченим ст. 194 КК; застосування зброї працівником міліції при затриманні небезпечного злочинця збігається з кваліфікованим перевищенням влади тощо). Однак по суті такі вчинки не є суспільно небезпечними і передбаченими КК, а, навпаки, визнаються правомірними і, як правило, суспільно корисними. У науці кримінального права такі вчинки — необхідна оборона, крайня необхідність, затримання особи, що вчинила злочин, виправданий ризик, виконання службового обов’язку, виконання законного наказу тощо — іменуються обставинами, що виключають суспільну небезпечність і протиправність, або, інакше кажучи, злочинність діяння. Юридична природа цих обставин полягає в тому, що вони виключають саму підставу кримінальної відповідальності (ст. 2 КК), тобто зазначені вчинки характеризуються такими ознаками, які виключають можливість їх визнання суспільно небезпечним діянням, що містить ознаки складу злочину, передбаченого КК. Цим вони відрізняються від обставин, що служать підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності (докладно про це див. у розділі ХV підручника).
2. Кримінальний кодекс 2001 р. уперше виділив зазначені обставини в самостійний розділ VІІІ Загальної частини під назвою «Обставини, що виключають злочинність діяння». Їх перелік — необхідна оборона, затримання особи, що вчинила злочин, крайня необхідність, фізичний або психічний примус, виправданий ризик, виконання наказу або розпорядження, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації — значно розширений порівняно з КК 1960 р., який передбачав лише необхідну оборону, крайню необхідність та затримання злочинця.
3. Названі обставини характеризуються низкою загальних ознак. Перша ознака полягає в тому, що всі вони являють собою свідомі і вольові вчинки людини у формі дії (наприклад, при необхідній обороні) або бездіяльності (наприклад, ненадання допомоги при виконанні наказу). Виняток становить лише заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у результаті непереборного фізичного примусу, якщо внаслідок такого примусу особа не могла керувати своїми вчинками (ч. 1 ст. 40 КК). Відомо, що непереборний фізичний примус як обставина, яка виключає волимість діяння, розглядається насамперед у розділі, присвяченому об’єктивній стороні злочину. Вочевидь, що ця обставина за своєю юридичною природою та ознаками відрізняється від інших обставин, які виключають злочинність діяння, що передбачені в розділі УШ Загальної частини КК.