Празький цвинтар [без ілюстрацій]

— Та незважаючи ні на що, — мовив хтось із друзів Дрюмо, — вони спромоглися вижити попри всі життєві негаразди…

— Авжеж, — майже пінився від злості Дрюмо, — їх неможливо позбутися. Будь-який інший народ, переселяючись у чуже середовище, не витримавши іншого клімату й чужорідної їжі, стає кволішим. А ті навпаки, переміщаючись, міцніють, як комахи.

— Вони — наче цигани, котрі ніколи не хворіють. Навіть коли живляться падлом. Може, їх рятує канібалізм і саме тому вони крадуть дітей…

— Але ж хто сказав, що канібалізм подовжує життя? Глянь на негрів у Африці: хоч і канібали, а по своїх селах мруть, як мухи.

— Тоді чим же пояснити їхню невразливість? Середня тривалість життя єврея — п'ятдесят три роки, а християнина — тридцять сім. Ще із середньовіччя відомо, що існує якась незбагненна причина, чому їх не вражають епідемії. Здається, у них усередині сидить якась чума, яка рятує їх від чуми звичайної…

Симоніні зауважив, що про всі ці докази вже колись писав Ґуґено, але в оточенні Дрюмо переймалися не стільки тим, звідки беруться думки, скільки тим, щоб вони були правдивими.

— Згода, — відповів Дрюмо, — до фізичних хвороб вони стійкіші, але євреї більш схильні до розумових недуг. Живучи щодень між оборудками, перекупництвом та змовами, вони руйнують собі нерви. В Італії один навіжений на триста сорок вісім євреїв, а серед католиків — один на сімсот сімдесят вісім. Лікар Шарко провів кумедні дослідження серед російських євреїв, про яких ми знаємо, бо там вони бідняки, а у Франції вони заможні й ховаються зі своєю хворобою у клініці лікаря Бланше, платячи величезні гроші. Знаєте, що Сара Бернар поставила у своїй домівці білу труну?