Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9501-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
Другий том «Від першого до другого ‘‘Мінська’’» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» висвітлює події з вересня 2014 року до 20 лютого 2015 року.
Під час розмови сторони продовжили координацію дій щодо підтримки режиму припинення вогню.
• Українські військові в односторонньому порядку дотримуються режиму припинення вогню. А терористи продовжують обстріли позицій та блокпостів сил антитерористичної операції.
Зокрема, порушення режиму припинення вогню зафіксовано поблизу населених пунктів Нижня Кринка, Авдіївка, Попасне, Нікішено, Майорськ, Кіровське, Фащівка. Також, з реактивних систем залпового вогню БМ 21 «Град» було обстріляно аеродром «Донецьк».
Про це повідомило Міністерство оборони на своїй сторінці у Фейсбук.
9 вересня 2014 року
• Зведення новин
Російські війська і терористи продовжують грубо порушувати умови перемир’я, обстрілюючи позиції українських військ, в тому числі із застосуванням важкої зброї.
Про це у вівторок у Фейсбук написав керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук.
Так, за даними аналітиків, позиції українських підрозділів на території аеропорту в Донецьку були обстріляні 4 рази: 2 рази з мінометів і 2 рази з застосуванням РСЗО БМ-21 «Град».
З РСЗВ БМ-21 «Град» обстріляний базовий табір українських військ поблизу населеного пункту Тоненьке.
З мінометів обстріляні позиції ЗС України поблизу населеного пункту Докучаєвськ.
Також з мінометів обстріляно блок-пост українських військ поблизу Дебальцевого.
Терористи із застосуванням стрілецької зброї вчинили спробу атаки на опорний пункт українських військ поблизу населеного пункту Роднікове. Штурм був відбитий.
• За час дії «режиму припинення вогню» на Донбасі загинули 5 українських військових, ще 29 отримали поранення.
Про це повідомив директор військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Віталій Андронатій, передає «Інтерфакс-Україна». В РНБО підтвердили загибель 5 українських військових за час так званого «перемир’я».
• У маріупольському напрямку з 10 вересня вводяться режимні обмеження та заборони.
Про це повідомляється на сайті міськради Маріуполя.
10 вересня 2014 року
• Геннадій Харченко «Щоденник артилериста»
[10 вересня. Волноваха]
«Ви маєте змінювати табір щотижня», — заявив полковник Химченко, коли ми прибули під Волноваху, маючи на увазі негативний досвід нашого розташування під Старобешевим. Міняти табір щотижня, звичайно, у нас не виходило. Але вибір місця під облаштування табору і під вогневі позиції почали здійснювати ретельніше.
Було організовано бойову охорону табору, виставлено вартові пости. Пам’ятаючи про недавній обстріл, категорично заборонили користуватися мобільними телефонами в таборі. Телефони всі здали командирам гармат, та й самі бійці після пережитого не дуже прагнули порушувати це правило.
Пізніше, коли ми стояли у двох посадках навпроти одна одної з другою батареєю, стали помічати, що вони себе в користуванні мобільними не обмежують. Більш того, деякі бійці другої батареї стали приходити до нас у табір, щоб телефонувати з місця нашої локації. Спочатку ми відчайдушно боролися з цим і навіть розбили кілька телефонів особливо безвідповідальним «дзвонарям». Але незабаром спілкування по мобільному перестали забороняти. Наші бійці теж часто стали запитувати, чому нам не можна, а їм можна.
Крім другої батареї, до нас ще додалася «пасіка» — кілька дрімучих допотопних коробок засобів протиповітряної оборони. Тоді командування побоювалося, що російські терористичні війська задіють у бойових діях авіацію. «Пасіка» зайняла свої позиції, але, на щастя, у війні на Сході обійшлося без вторгнення авіації. А безпілотники, за словами «пасічників», вони збити не могли. Дуже шкода, бо ворог використовував БПЛА постійно.
Карти були хоча й військові, але допотопні. І саме цієї, цікавої для нас, посадки на ній не було. Як і багатьох інших географічних позначень селищ, доріг і насаджень.
Доводилося використовувати те, що було.
Були заздалегідь обрані вогневі, куди ми і виїжджали для виконання бойових завдань. Оскільки завдання нам ставили мотопіхотні підрозділи, то і цілі ми тоді обирали, виходячи з їхніх тактичних завдань. Ми знищували танки, БМП, БТРи, БМП противника. Іноді нашими цілями були кулеметні розрахунки. Іноді піхота просто перед наступом просила «прочесати» вогнем якусь посадку або «накидати» на який-небудь передбачуваний квадрат.
Найчастіше такі «замовлення» надходили перед черговим штурмом або висуненням наших колон. Іноді така практика виправдовувала себе. Так, наприклад, нам вдалося накрити батарею самохідних установок противника, яка розміщувалася в одній з посадок. Уціліла лише одна самоходка.