Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію
- Автор: Лу Эрленд
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7221-4
- Переводчик: T. В. Рассадкіна
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію». Краткое содержание книги:
Роман «Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію» побачив світ 2002 р. Його герой — молодий журналіст, який трудиться на вільних хлібах. Отримавши несподіване замовлення написати захоплюючий путівник по Фінляндії, він не непокоїться через те, що про цю країну йому нічого не відомо, — адже можна знайти двадцятирічної давнини «National geographic» та послухати Сібеліуса. Та муки творчості — ніщо у порівнянні з несподіванками, що випадають на його долю: це і таємнича незнайомка, і байдарковий рейд у лігво скінхедів, і щаслива пожежа…
Почнемо з музики, так я написав, перечитав написане і пересвідчився, що це добре. Отже, музика. Загадки країни завжди можна розгадувати, розібравшись в її музиці. Твердження сміливе, та, на щастя, важко піддається спростуванню. Треба піти в бібліотеку, і, як на зло, немає грошей! Мені потрібна карта Фінляндії і парочка дисків Сібеліуса, може, ще щось, все одно я спишу це потім при поданні декларації, точнісінько так само, як сторожі на автомобільній стоянці списують витрати на взуття — списав, та й усе, а як же ви думали! Але якщо грошей немає, то нічого і не купиш. Перед тим як іти, зателефоную-но я в норвезьке радіомовлення, в редакцію класичної музики, і попрошу їх зіграти що-небудь із Сібеліуса, щось дуже-дуже репрезентативне; вони, либонь, знають, що треба вибрати, це ж їхня спеціальність, у них усі думки тільки цим і зайняті, як у мене брошурами. Сібеліус, напевно, наріжний камінь для редакції класичної музики, міркую я по думки. Сібеліуса вони готові грати без кінця. Без кінця й краю.
Я одягаю темні окуляри і широкий шарф, щоб у бібліотеці мене не впізнали, а то здіймуть галас, що я книги не здав і штраф не заплатив; бібліотекарі — дуже незговірлива публіка; нізащо б, здається, не подумав, та втім це так, бібліотекарі б’ються на смерть, поки не проллється кров; усе життя проводячи серед книг, вони скучили за справжнім і тому жадають крові; я не проти, та тільки нехай це буде не моя кров, а сьогодні вони якраз націляться на мене, адже я збираюся вкрасти компакт-диск. Удам, ніби хочу його тут прослухати, а сам украду, але ж це заради доброї справи, коли-небудь я його, можливо, навіть поверну, хто зна. Я от читав про одного чоловіка, який впродовж десяти років накрав з 268 різних бібліотек США більше 23 000 книг. Це зібрання зайняло всі стіни в дев’яти кімнатах з чотириметровими стелями, воно було оцінене в 20 мільйонів доларів і важило 29 тонн, тому я в порівнянні з ним — просто хлопчисько. Не знаю, скільки там може важити один компакт-диск з музикою Сібеліуса — двісті-триста грамів, напевно. Про всяк випадок, візьму з собою приймач з навушниками, щоб не пропустити передачу норвезького радіомовлення; напевно по каналу класичної музики скоро дадуть Сібеліуса.