Сказання з Небезпечного Королівства

Тут і жила Мева. Їй треба було зустрітися з кількома особами, зокрема з найстарішою та найповажнішою Чорноспинною Чайкою, і — перш ніж вирушити в путь — зібрати пошту. Тож вона висадила Ровера на один із вузьких уступів — значно вужчий навіть за поріг, — і наказала йому чекати й не падати.

Можете бути певні, що Ровер доклав усіх зусиль, аби не впасти, і що — з огляду на сильний бічний вітер — йому там геть не сподобалося. Він якомога щільніше притиснувся до кручі й заскімлив. Місцина та, ніде правди діти, виявилася геть нікудишньою для зачаклованого та схвильованого песика.

Нарешті сонячне світло в небі остаточно згасло, над морем зімкнулась імла й у загуслій темряві з'явилися перші зорі. Потому над імлою вдалині, аж ген за морем, зійшов круглий жовтий місяць і взявся простеляти на воді сяйливу доріжку.

Невдовзі повернулася Мева й підібрала Ровера, який уже сильно тремтів. Після холодного скелястого виступу пташине пір'я здалося йому теплим і зручним, тож песик пригорнувся до нього якомога тісніше. Тоді Мева стрибком злинула в повітря далеко над морем, а решта пташок зірвалася зі своїх сідал, загаласувала та здійняла прощальний гамір, — чайка тим часом прудко летіла вздовж місячної доріжки, яка тепер уже слалася від самого берега до темного краю, в нікуди.

Ровер навіть гадки не мав, куди веде місячна доріжка, і був наразі надто переляканий та вражений, аби запитати про це; до того ж він почав звикати, що з ним трапляється щось надзвичайне.

Вони летіли вперед понад срібно-мерехтливим морем, а місяць уже здійнявся високо, побілів і став таким яскравим, що жодна зірка не наважувалася бодай наближатися до нього, тож він світив на східному небі сам-самісінький. Мева, без сумніву, летіла за наказом Псаматоса туди, куди Псаматос же її і вирядив, і Псаматос, без сумніву, допомагав Меві магією: птаха мчала дуже швидко і прямо, а так зазвичай не вміють літати навіть великі чайки, хоч би вони й линули, поквапцем наздоганяючи вітер. Але ж пребагато часу збігло, доки Ровер побачив іще щось, окрім місячного світла та моря внизу: причому місяць дедалі більшав, а повітря — холоднішало.