Чарівна брама

Не лише діти, а й дорослі часом бувають непередбачуваними. Отак і подружжя тележурналістів, політологів, аналітиків Валерій і Наталя Лапікури: раптом на рівному місці взяли та й написали повість-фентезі «Чарівна брама». Спершу журнальний варіант, який протягом року друкувався в журналі «Барвінок», а згодом — і повну версію.
І нехай вас не дивує, що ідея «Брами» виникла під артобстрілом на боснійських фронтах Першої Балканської війни, куди Лапікурів привела їхня журналістська доля, що деякі персонажі схожі на їхніх рідних дідусів і бабусь, а українське село з паралельного світу — на те, де пройшли найщасливіші роки їхнього, авторів, дитинства.
І нехай вас не дивує, що багатство, розмаїття і доброта героїв української міфології не поступається навіть всесвітньо відомому світові Толкіна. Як казав один із героїв лапікурівських повістей, чи ми не українці?