Що таке антична філософія?

312—313 Навернення в християнство імператора КОСТЯНТИНА, який ухвалює Міланський едикт, що встановлює толерантне ставлення до християнського культу. 313± ЯМВЛІХ засновує платонівську (=неоплатонівській) школу в Сирії, можливо в Апамеї. Він сильно вплинув на наступний неоплатонізм завдяки тому значенню, якого надавав піфагорійській традиції та теургічним практикам. Написав численні коментарі на твори Платона та Аристотеля. Його учнями, поміж інших, були ЕДЕСІЙ з КАППАДОКІЇ та ФЕОДОР з АСІНИ. 361—363 Правління імператора ЮЛІАНА — філософа-неоплатоніка, учня МАКСИМА з ЕФЕСУ (що належав до Ямвліхової традиції); надаючи перевагу неоплатонізму він уможливлює гоніння на християнство. 360±і далі Розвиток «вченого чернецтва»: ВАСИЛІЙ КЕСАРІЙСЬКИЙ, ГРИГОРІЙ НАЗІАНЗІН, ГРИГОРІЙ НІСЬКИЙ, ЕВАГРІЙ ПОНТІЙСЬКИЙ. 375±і далі ПЛУТАРХ з АФІН: народження афінської платонівської (=неоплатонівської) школи. 386—430 Літературна діяльність АВГУСТИНА. 400 і далі Розвиток неоплатонівського навчання в Афінах та в Александрії (приватні школи): СІРІАН, ПРОКЛ, ДАМАСКІЙ, ГІЄРОКЛ, ГЕРМІЙ, АММОНІЙ, СИМПЛІКІЙ, ОЛІМПІОДОР. Значних відмінностей у вченні між неоплатоніками, що навчають у V та VI століттях в Афінах і тими, хто як ГІЄРОКЛ, ГЕРМІЙ, АММОНІЙ, ОЛІМПІОДОР, навчають в Александрії, не виявлено. Численні коментарі на твори ПЛАТОНА і АРИСТОТЕЛЯ, складені в тому числі СІРІАНОМ, ПРОКЛОМ, ГЕРМІЄМ, АММОНІЄМ, ОЛІМПІОДОРОМ, ФІЛОПОНОМ, СИМПЛІКІЄМ. Неоплатонізм є центром опору християнству. 529 Імператор Юстиніан забороняє язичникам навчати. Філософи-неоплатоніки — ДАМАСКІЙ, СИМПЛІКІЙ ТА ПРІСЦІАН залишають Афіни, щоб знайти прихисток в Персії. Після мирного договору, укладеного між ХОСРОВОМ та ЮСТИНІАНОМ, вони облаштовуються в Каррах, на візантійській території, що перебуває під перським впливом і продовжують своє навчання. 529± Неоплатонік ІОАН ФІЛОПОН приймає християнство, правдоподібно з причини заборони язичникам навчати, накладеної ЮСТИНІАНОМ. 540± ДОРОФЕЙ з ГАЗИ, монастирський письменник