Фаренго. Ч. 2. Гніздо
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-036-0
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Фаренго. Ч. 2. Гніздо». Краткое содержание книги:
Найга злилась з водою підземних джерел, з фільтрованим повітрям усередині будинку і з живим повітрям Аврелії навколо нього. Злилась з тими хмарами, що неквапом пливли над островом, і з тим дощем, що збирався щедро пролитись на городні ділянки, вкриті товстим шаром модифікованого ґрунту. Злилась з могилами на сімейному цвинтарі й тінями предків, котрі повстали з інобуття, щоб зустріти її на порозі іншого Всесвіту.
Одночасно вона все ще залишалась у своєму фізичному тілі, й відблиски Арташахра блукали ебеновим обличчям тієї, яка заплатила всі борги світові, скинула всі тягарі та умовності й готувалась до найшляхетнішої з усіх можливих мандрівок. Уже тепер Найга відчувала несамовите полегшення. Світ спадав з неї, немов ланцюги з в’язня, залишаючи чисте, милосердне й не зіпсоване бажаннями та сумнівами Світло. Поступово стаючи ним, вона одночасно відчувала і усвідомлювала кілька рівнів сущого. Так забажалось примхливому духові чорної соми, і Найга, донька Чайдри, радісно корилась його бажанням.
Мандрівка почалась і тривала, тривала, тривала…
Перебуваючи одним цілим з островом, вона відчула прибуття дискоїда. Коли опори «літаючої тарілки» торкнулись покриття злітного майданчика, їй здалось, що на її спину сіла муха. З дискоїда вийшли люди і рушили до будинку. Найга передбачила їхнє прибуття. Минуло вже п’ять годин, як вона вимкнула захисні системи помістя і наказала будинку не чинити опору прибульцям.
Коли один із них увійшов до Зали Предків, Найга впізнала його, не обертаючись й не розплющуючи очей.
— Доброго вечора, Марков, — привітала вона поліцейського.
— Звідки вам відомо, хто я? — імперський комісар, наче загіпнотизований сполохами священного полум’я, дивився на силует жінки у «лотосі», непроглядно-чорний на тлі палаючого Арташахра. Агенти Джи Тау стояли за його спиною, чекаючи наказів.
— Ми вже зустрічались із тобою, Марков. На Кідронії. Пам’ятаєш урочисте прийняття в апартаментах Джилі на базі Гардік? Ти був там із баронесою Вей. Ми їли страви з кідронійських спрутів.
— Я вас там не бачив.
— Я сиділа в самому кінці столу, з офіцерами-техніками. Було б весело, якби Джилі посадив свою коханку поряд із законною дружиною… В тебе тоді був смішний браслет із детектором токсинів. Ти й далі носиш цю іграшку?
— Ні, не ношу. Загубив десь.
— Шкода. Прикольна іграшка.
— Найго, вас звинувачують в організації спроби вбити виконувача обов’язків Надзвичайного міністра колонії, генерал-полковника Ланса Маккосліба…
— Він живий?
— Ви погано підготували вбивць.
— Месників. Ваш міністр та його дружина — тричі прокляті маргарзани, винні у загибелі Джилі, Ферфаксів, Мії та ще багатьох артаванів і Тих праведних, що схилялися перед Мечем і йшли Залізним шляхом до землі праведних, — голос Найги стишився. — Смерть месника солодка, мандрівка коротка, і є кому зустріти його в благословенних полях Йїми…
— Ви прийняли отруту?
— Тобі, тіронійцю, лише отруєння в голові. Я випила дружнього бога. Я спожила благої чорної соми звільнення…
— Негайно введіть їй антидоти! — наказав Марков.
Агенти кинулись до Найги, але доторкнувшись до її тіла, розгублено перезирнулись. Тіло доньки «чорної пантери» було твердим і холодним.
— Безсилі ви проти милосердя дружнього бога, — донісся до них ледь чутний шепіт. Але міцно стиснуті губи Найги при цьому не рухались.
Агенти почали шукати приховані пристрої, з яких линув шепіт, а Марков підійшов до вівтаря. Він відразу впізнав меч Тени, який бачив у відеозаписі її поєдинку з Бургою. Комісар обережно взяв до рук тепер уже легендарного акінака.
«І що ж таке вони у ньому сховали? — імперський комісар придивився до оплетеного шкіряним паском держална. — Фатіма казала про „меч Тени“ та „відплату“. Може, там сховані спори норн?»
— А ви зможете прямо тут розгорнути біологічний намет з надійною ізоляційною мембраною? — звернувся він до старшого з агентів.
— Звісно, генерале. На дискоїді є відповідне обладнання та прилади для типологізації біологічних загроз.
— Треба подивитись, що сховано у цьому мечі. Є підозра, що там знаходиться біологічна зброя.
Агенти Служби, рекомендовані Маркову контр-адміралом Бліссом, виявились не лише досвідченими оперативниками, але й вправними дезактиваторами. Вони за півгодини розгорнули ізоляційну мембрану й під її захистом акуратно розібрали акінак. Замість очікуваних спор ксеноформ у його рукоятці знайшовся закручений руркою древній пергамент із незрозумілим текстом. Марков негайно зв’язався з Квантовою цитаделлю, відправив до неї зображення пергаменту й уже за годину отримав споряджений відповідними індексами та шифрами переклад з давньоарійської мови: