Ілон Маск [Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє]

Маск не зміг розділити цей тріумф і цю низку вдалих поворотів долі з Райлі. Вони розлучилися ще до цього, і Маск почав був думати, чи не почати знову ходити на побачення, якби зміг знайти на це час. Втім, навіть беручи до уваги ці збурення в особистому житті, Маск досяг періоду спокою, якого не відчував уже багато років. «Головне, що я відчуваю, — це те, що з моїх плечей впала частка тягаря», — сказав він тоді. Маск поїхав зі своїми хлопчаками на Мауі зустрітися з Кімбалом та іншими родичами, і це стало його першою справжньою відпусткою за багато років.

Саме тоді, одразу після цієї відпустки, коли шкіра на його засмаглих руках усе ще облазила від сонячного опіку, Маск уперше дозволив мені глибше зазирнути у своє життя. Він зустрівся зі мною у головних офісах Tesla й SpaceX, у дизайн-студії Tesla, а також у Беверлі-Гіллз на перегляді документального фільму, одним зі спонсорів якого він був. Фільм під назвою «Бейсбол під час холери» був якісним, але похмурим, і розповідав про спалах холери на Гаїті. Виявилося, що на минуле Різдво Маск відвідав Гаїті, забивши свій приватний літак іграшками та ноутбуками MacBook Air для одного сиротинця. Брин Музер, співрежисер фільму, розповів мені, що під час того візиту на одному барбекю Маск учив дітей запускати моделі ракет, а потім у видовбаному каное вирушив до віддаленого поселення у джунглях. Після демонстрації фільму ми з Маском якийсь час позависали на вулиці трохи на віддалі від загального натовпу. Я вголос зауважив, що всі хочуть бачити в ньому персонажа Тоні Старка, але що він насправді не випромінює того флеру «плейбоя, який п'є скотч, гасаючи по Афганістану в супроводі військового конвою». Він заперечив, навівши приклад мандрівки на каное в Гаїті. «Я також нализався якогось напою, який вони називають "зомбі"», — сказав Маск. Він усміхнувся, а потім запросив мене випити за вихід фільму пару склянок у ресторані Mr. Chow через дорогу. Справи йшли добре, і Маск насолоджувався миттю.

Цей період відпочинку не протривав довго: невдовзі битва за виживання Tesla відновилася. Компанія спочатку могла виробляти лише близько десяти седанів на тиждень, а реєстр замовлень до виконання вимірювався тисячами. Біржові ведмеді — ті інвестори, які ставлять на зниження акцій компанії, — придбали величезні позиції в Tesla, що зробило її акціонерний капітал найбільш закороченим із сотень найбільших компаній, що котируються на біржі NASDAQ. Скептики очікували, що незабаром у Model S виявлять численні дефекти і це охолодить ентузіазм щодо машини, через що люди пачками почали скасовувати свої замовлення. Були також великі сумніви в тому, що Tesla зможе значно розширити своє виробництво і при цьому залишатися прибутковою. У жовтні 2012 року під час дебатів з Бараком Обамою президентський кандидат Мітт Ромні назвав Tesla «лузером», шпетячи кілька інших зелено-технологічних компаній, що отримали фінансову підтримку від уряду (виробника сонячних панелей Solyndra, а також Fisker){14}.