Червоногрудка
- Автор: Несбё Ю
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5083-0 (Карта світу) 978-966-03-5684-9
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Червоногрудка». Краткое содержание книги:
— Ні.
— Штука в тому, що хоча доводиться дублювати деякі функції і виконувати одну й ту саму роботу в кількох слідчих групах, результативність у багато разів зростає через те, що у людей різні підходи і точки зору.
— Дякую, — відгукнувся Мьоллер. — І що з усього цього виходить? Навіщо ти прийшов сюди?
— Я ж сказав, що можу з потреби…
— …просити допомоги в інших відділів. Це я вже чув. Давай викладай, Харрі.
Харрі кивнув на Халворсена. Той з безпорадним виглядом посміхнувся начальникові. Мьоллер застогнав:
— Май совість, Харрі! Ти ж знаєш, що з особовим складом у нас у відділі тісно.
— Обіцяю повернути його у доброму стані.
— Ні, я сказав!
Харрі промовчав. Деякий час він сидів, розминаючи пальці і роздивляючись репродукцію картини Кіттельсена «Замок чудес», що висіла над книжковою полицею.
— Коли ти його мені повернеш?
— Щойно справу буде закрито.
— Щойно… Так я можу сказати тобі, Харрі. А не навпаки.
Харрі знизав плечима:
— Вибачте, шефе.
ЕПІЗОД 76
Серце в грудях скажено забилося. Вона зняла слухавку.
— Здрастуйте, Сіґне, — сказав голос. — Це я.
їй захотілося заплакати.
— Досить, — прошепотіла вона. — Прошу тебе, досить.
— Вірність і в смерті. Ти так сказала, Сіґне.
— Я покличу чоловіка.
Голос тихо розсміявся.
— Його ж немає вдома, правда?
Сіґне стисла слухавку так, що руці стало боляче. Звідки він знає, що Евена немає вдома? І чому він телефонує, лише коли Евен кудись іде?
Від наступної думки в Сіґне перехопило дух і потемніло в очах. Може, з того місця, звідки він телефонує, видно їхній будинок, і він бачив, коли Евен виходить з нього? Ні, ні, ні. Вона зібралась на силі і постаралася дихати рівно. Повільно, глибоко і спокійно, повторювала вона про себе. Так вона говорила пораненим воякам, коли їх, у сльозах, зрешечених кулями, з жахом в очах, приносили до них у лазарет з окопів. З гомону на тому кінці Сіґне зрозуміла, що там, звідки їй телефонують, багато людей. А в їхньому окрузі — тільки житлові будинки.
— Ти була така красива в халаті медсестри, Сіґне, — говорив голос. — Така сліпучо чиста і біла. Біла, зовсім як білий мундир Улафа Ліндві. Пам’ятаєш його? Ти була така чиста, і я вірив, що ти не зрадиш нас, що у твоєму серці немає зради. Вірив, що ти як Улаф Ліндві. Я бачив вас поруч, Сіґне, ти стояла і гладила його волосся при місячному сяйві. Ви з ним були схожі на двох янголів, посланих з небес. Але я помилився. Адже є янголи, які послані не з небес, ти знала це, Сіґне?
Вона мовчала. Думки в її голові закрутилися безладним вихором — щось у його словах відразу здалося їй дивним. Голос. Тепер вона зрозуміла. Він намагається говорити чужим голосом.
— Ні, — видушила із себе Сіґне.
— Ні? А мала 6. Я — такий янгол.
— Даніель помер, — сказала вона.
На тому кінці стало тихо. У слухавці чулося лише важке дихання. Потім голос заговорив знову:
— Я прийшов, щоб судити. Живих і мертвих.
І він поклав слухавку.
Сіґне заплющила очі. Потім підвелася і пройшла до спальні. Вікна були завішені. Сіґне стояла і дивилася на себе в дзеркало. Вона тремтіла, ніби у неї був жар.
ЕПІЗОД 77
Харрі переїхав до свого старого кабінету. На це в нього пішло двадцять хвилин. Усі необхідні йому речі вмістилися в пластиковому пакеті. Щонайперше він вирізав з «Даґбладет» фотографію Бернта Браннхьоуґа і почепив її на дошку поряд з архівними фотографіями Елен, Сверре Ульсена і Халлґріма Дале. Чотири пункти. Халворсена він відрядив до МЗС, аби з’ясувати, ким могла бути та жінка в «Континенталі». Чотири людини. Чотири життя. Чотири історії. Харрі сидів у своєму зламаному кріслі, не відриваючи погляду від фотографій, але ті порожніми поглядами дивилися крізь нього.
Він зателефонував Сеструнчику. Та сказала, що хотіла б ще хоч трішечки потримати Хельге у себе. «Ми так здружилися», — пояснила вона. Харрі сказав, що не проти, якщо тільки Сеструнчик не забуває годувати його.
— Хельге — це вона, — сказала Сеструнчик.
— Та ну? Звідки ти дізналася?
— Ми з Хенріком це з’ясували.
Харрі хотів був запитати, як це їм удалося, але потім вирішив, що ліпше не треба.
— Ти розмовляла з батьком?
Сеструнчик відповіла, що так, і запитала, чи збирається Харрі знову зустрічатися з тією дівчиною.